Публічне управління в системі розвитку територіальних громад
Анотація
механізмів публічного адміністрування в умовах глобалізації та
децентралізації владних повноважень задля забезпечення засад
довгострокового розвитку суспільства. Методологічною базою
дослідження стали системно-синергетичний підхід в управлінні,
загальна теорія систем та інтерв’ю 200 мешканців сільських і 1000
міських населених пунктів.
Встановлено, що асиметрії та диспропорції розвитку сільських
територій є наслідком відсутності системного підходу в управлінні,
недостатнього рівня інфраструктурного забезпечення, низького рівня
активності мешканців щодо зміни ситуації та забезпечення
відповідальності осіб, що проживають на території, за наслідки своїх
дій. Виявлено механізми забезпечення стійкості соціальних систем на
основі формування соціально-економічного інтересу учасників
суспільних відносин, забезпечення державно-приватного партнерства й
становлення світоглядно-інформаційної роботи, що створює засади національної продовольчої та економічної безпеки в довгостроковій
перспективі за одночасного відновлення й примноження природноресурсного потенціалу місцевості.
Дослідження доводить, що активізація ролі місцевого населення
як основної рушійної сили розвитку території через механізм
самозайнятості й саморозвитку є інструментом забезпечення
продовольчої та економічної безпеки, підвищення ефективності
державного управління завдяки посиленню відповідальності учасників за
процеси становлення суспільства на якісно новому свідомому рівні.
Посилення доступу населення до прийняття управлінських рішень
щодо території проживання, зокрема за рахунок публічного обговорення
дій та забезпечення прозорої роботи управлінських структур.
Повний текст:
PDFМетрики статей
Metrics powered by PLOS ALM
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.