Поточний стан та перспективи розвитку ринку біоетанолу і біодизелю в Україні

Анотація

Широке використання моторних біопалив, в першу чергу передових, є одним з ефективних напрямків скорочення викидів парникових газів на транспорті – сектору, що важко піддається декарбонізації. Європейський зелений курс, прийнятий в ЄС в кінці 2019 р., ставить за мету скоротити викиди парникових газів на 55 % у 2030 р. порівняно з 1990 р. і досягти кліматичної нейтральності Європи до 2050 р. При цьому близько третини проміжної цілі 2030 року припадає саме на сектор транспорту. У рамках реалізації Європейського зеленого курсу планується підняти частку відновлюваних джерел енергії на транспорті з поточних більше 10 % до 24 % у 2030 р.

Україна як потенційний член ЄС в перспективі приєднається до реалізації Європейського зеленого курсу. Отже, вже зараз необхідно активно займатися декарбонізацією транспорту як важливою складовою діяльності в рамках «зеленого» переходу. Національним планом дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року було поставлено за мету досягти 10 % відновлюваних джерел у споживанні енергії на транспорті, тоді як в реальності цей показник склав лише 2,47 % у 2020 році. Вочевидь, цей сектор біоенергетики України потребує особливої уваги і зусиль для свого подальшого розвитку, при цьому перспективним напрямком є нарощування виробництва і споживання рідких моторних біопалив.

Мета роботи – розроблення базового сценарію розвитку ринку біодизелю і біоетанолу в Україні з деталізацією за окремими видаим біопалива.

Прогнозування, виконане в цьому дослідженні, ґрунтується на базових підходах та припущеннях, закладених в Дорожній карті розвитку біоенергетики України до 2050 року, розробленій Біоенергетичною асоціацією України в 2020 році. Також враховано основні світові тенденції розвитку сектору рідких біопалив.

Проведено комплексну оцінку поточного та перспективного енергетичного потенціалу біомаси в Україні в розрізі потенційних видів сировини для отримання рідких біопалив. Виконано уточнення перспективних обсягів виробництва і внутрішнього споживання моторних біопалив з розбивкою за видами (біодизель, біоетанол) і типами (перше та друге покоління).

Зроблено техніко-економічну оцінку виробництва різних видів моторних біопалив для умов України. Отримані результати свідчать про те, що нині економічно вигідним є виробництво біоетанолу з зерна кукурудзи і біодизелю з використаної харчової олії. Для досягнення рентабельного виробництва біоетанолу з лігноцелюлозної сировини, а також біодизелю з ріпаку, необхідно знаходити шляхи здешевлення капітальних та операційних витрат таких виробництв або вводити цільову державну підтримку.

Ключові слова: рідкі біопалива, ринок моторних біопалив, біоетанол, біодизель, біопалива першого покоління, передові біопалива