Електронні стани j-агрегатів та кристалів амфіфільного антропиримидинового барвника
DOI: http://dx.doi.org/10.31548/energiya6(76).2024.108
Анотація
Органічні напівпровідникові частки-ланцюжки нанометрового лінійного розміру із впорядкованим розташуванням молекул мають нетипові для інших агрегатних станів нелінійні властивості, цікаві не лише для фундаментальної науки в галузі фото-вольтаїки, але й мають прикладне значення. Такі надмалі частинки розглядають як базовий структурний елемент, що акумулює і перетворює збудження або переносить заряд. Окреме місце в таких дослідженнях займають J-агрегати - ланцюжки молекул органічних барвників, що щільно впорядковані вздовж одного із кристалографічних напрямів. J-агрегати виявляють значно сильніші лінійні і нелінійні властивості, ніж еквівалентна за кількістю і за займаним об’ємом сума окремих молекул. Тому, J-агрегати органічних барвників – це перспективний об’єкт для досліджень з точки зору підсилення взаємодії органічних молекул між собою та з електромагнітним полем.
У роботі досліджуються кристали і плівки Ленгмюра-Блоджет амфіфільної похідної антропиримидинового барвника. Робота грунтується на співставленні спектрів відбиття та розділеної в часі флуорисценції ленгмюрівських плівок із поляризованими спектрами відбиття та флуорисценції кристалів барвника. Виявляються і обговорюються відмінності та закономірності у електронних спектрах таких двох фаз конденсованого стану молекул барвника. У спектрах флуорисценції плівок спостерігаються ексимероподібні конформації, що формуються при поглинанні електро-магнітного збудження із характерною залежністю між стоксовим зсувом спектрального піка та часом життя випромінювання. У кристалах такі конформації сформовані вже в основному стані. Подібність спектрів кристала і плівки вказує на те, що впорядкованість збуджених молекул барвника вздовж довгої осі J-агрегата є аналогічною до пакування молекул у кристалі вздовж b-кристалографічного напряму. Оцінено мінімальну кількість молекул у J-агрегаті, тобто, число когерентно-зв’язаних молекул.. Для цього застосовано два незалежні підходи: кінетичний – за скороченням часу життя флуорисценції агрегата та спектральний – за звуженням J-смуги поглинання агрегованих молекул. Обидва підходи привели до близьких значень.
Ключові слова: нанокристали, плівки Ленгмюра-Блоджет, J-агрегати, підсилення електронних властивостей органічних молекул, агрегація молекул, самоорганізація молекул
Повний текст:
PDFПосилання
Stiel H., Daehne S., Teuchner K. (1988). J. Lumin. 39(6), 351-360.
Stiel H., Teuchner K. (1984). J. Mol. Struct. 114(2), 51-63.
Scherer P.O.J., Fischer S.F., Knapp K.W. (1984). Chem. Phys. Lett. 106(2), 191-199.
Bogdanov V.L., Viktorova E.N. (1991). ZhETPh (Rus. ed.), 53(2), 100-109.
Malyshev V.A. (1991). Opt. and Spectr. 71(6), 873-886.
Dinter M. (1984). J. Chem. Phys. 80(5), 2914-2928.
De Boer S., Wiersma D.A. (1990). Chem. Phys. Lett. 1990, 165(1), 45-58.
Kopainsky B., Kaiser W. (1982) Chem. Phys. Lett. 88(3), 357-368.
Sundström V., Gillbro T. (1988). J. Chem. Phys. 89(5), 2754-2769.
Piryatinskii Yu.P., Yatsun O.V., Yudin S.G., Palto S.P. (1993). Ukr. J. Phys., 38(11), 169-178.
Piryatinskii Yu.P., Yatsun O.V. (1994). Ukr. J. Phys. 39(9-10), 996-1008.
Hofmann J., Seefeld K.P. (1979). Mol. Phys. 37(3), 973-987.
McRae E.G., Kasha M. (1954). J. Chem. Phys. 28(4), 721-736.
Yuzhakov V.I. (1979). Uspekhi khimii 47(11), 2007-2021.
Fujiki M., Tabei H., Kurihara I. (1988). J. Phys. Chem. 92(5), 1281-1296.
Poup M., Swenberg Ch. (1985). Electronic processes in organic crystals. Nauka, v.1. 464.
Spano F.C., Mukamel S. (1989). J. Chem. Phys. 91(2), 683-698.
Knapp E.W. (1984). Chem. Phys. 85(1), 73-89.
Метрики статей
Metrics powered by PLOS ALM
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.