Теоретичний аналіз взаємодії низькоенергетичного електромагнітного випромінювання з біооб’єктами

Автор(и)

  • В.О. Мунтян
  • Д.М. Коваль

Анотація

Розглянута взаємодія низькоенергетичного електромагнітного опромінювання з біологічними об’єктами та на основі теоретичних досліджень отримані залежності вірогідності утворення вільних радикальних пар у насінні гороху від часу дії зовнішнього електромагнітного випромінювання.

Посилання

Хиппель А.Р. Диэлектрики и волны/ А.Р. Хиппель. – Пер. с английского. Под ред. проф. Н.Г. Дроздова. – ?зд-во иностранной литературы. – Москва, 1966. – 439 с.

Мунтян В.А. Влияние электромагнитных излучений на образование свободных радикалов в биообъектах // Энергосбережение, энергетика, энергоаудит. – Харьков: "СВЭКО". – 2006. – № 10. – С. 17 – 23.

##submission.downloads##

Номер

№ 3 (2014): (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).