Чисельне моделювання процесів гідродинаміки і теплопереносу в роторно-пульсаційному апараті для приготування рідких кормів
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2019.05.022Анотація
Анотація. Одним із актуальних напрямків розвитку агропромислового комплексу України є розвиток свинарської галузі тваринництва. Вирішальну роль відіграє процес годування тварин. Важливо розробити нові конструкції пристроїв для приготування рідких кормів на основі зернових сумішей.
Метою дослідження є чисельне вивчення процесів гідродинаміки та теплопередачі у ротаційно-пульсуючому апараті при обробці водно-зернової суміші для приготування рідких кормів.
Проведено математичне моделювання процесів гідродинаміки і теплопереносу в каналах роторно-пульсаційного апарата для приготування рідких кормів. В результаті чисельного моделювання теплових і гідродинамічних процесів використовуючи програмний продукт ANSYS Fluent отримано розподіли швидкостей, тисків і температур в каналах системи ротор-статор. Знайдено перетворення кінетичної енергії обертання ротора в теплову енергію, що призводить до підвищення температур рідкої зернової суміші.
Ключові слова: роторно-пульсаційний апарат, канал, ротор, статор, тиск, швидкість, температураПосилання
Promtov M.A. (2004) Mashini i apparati s impulsnimi energetichkimi vozdeistviiami na obrabativaiemi veshestva (Machines and apparatus with impulsive energy effects on processable substances). Moskva. Mashinostroenie. 93.
Gorobets V.G., Geskin D.V. (2014) Dotsilnist vikoristannia rotorno-pulsatsijnogo aparatu dlia prigotuvania kormiv (Feasibility of using a rotary pulsating apparatus for the preparation of liquid feed). Scientific Bulletin of NULES of Ukraine. Kiev. № 194. Part 1. 45-50.
Dolinsky A.A., Basks B.I., Nakorchevsky A.I/, Shurchkova Yu.A. Diskretno-impulsnij vvod energii (Discrete-impulse energy input). Kiev. ITTF NASU. 196.
Proc. International Conf. on Transport Phenomena Science and Technology. Dolinsky A. A. Use of discrete- pulse energy input in various production processes / A. A. Dolinsky, G. K. Ivanitsky - Beijing (China): Higher Education Press. 1992. - P. 89-100
Obodovich A. N., Draganov B. Kh., Lymar A. Yu. (2013) Issledovanije protsessa dispergirovania zernivih smesej s primeneniem metoda diskretno-impulsnogo vvoda energii (DIVE) dlia polutshenija zhidkih kormov. (Investigations of the process of dispersion of grain mixtures using the method of discrete-impulse energy input (DIEI) to obtain liquid feed). Promishlennaia teploteknika. V. 35. N5. 9-18.
Schlichting, H. (1979) Boundary-Layer Theory. 7th edition. McGraw-Hill. New York.
Taler, D. (2019) Numerical Modelling and Experimental Testing of Heat Exchangers. Springer, Berlin-Heildelberg.
https://doi.org/10.1007/978-3-319-91128-1
ANSYS FLUENT Theory Guide. Release 14. ANSYS, Inc. Southpointe 275 Technology Drive Canonsburg, PA 15317, 2011.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).