Менталітет української нації: чинники його формування та прояв у суспільному житті
Анотація
Проаналізовано основні чинники (геополітичне та геоісторичне
положення, землеробство як основний тип діяльності, козацтво,
мова, радянська ідеологія), що вплинули на формування менталітету
української нації, а також на його рефлексію у сьогоденні.
Менталітет нації розглянуто як систему соціально-психічних
елементів, як свідомих, так і підсвідомих, що продукують певний тип
світосприймання, інтерпретації та поведінки спільноти і впливають
на всі сфери життєдіяльності нації.
Посилання
Старовойт І. С. Західноєвропейська і українська ментальність: компаративний аналіз / І. С. Старовойт. – Тернопіль : Тернопільська академія народного господарства, 1995.
Липинський В. Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму / В. Липинський. – Нью-Йорк, 1954.
Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні / Д. Чижевський. – К., 1992.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
