СТАН ВІКОВИХ ДЕРЕВ-ПАМ’ЯТОК ПРИРОДИ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ ЗА СУЧАСНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ЗОНИ КОНЧА-ЗАСПИ

Автор(и)

  • А.Л. Смоля Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • А.В Капустян Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Н.Ю Таран Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

The state of century old trees the natural monuments of local importance under contemporary ecological situation in  recreational area of Koncha-Zaspa

Smolia A.L, Ph.D., Kapustyan A.V. Ph.D., Taran N.Yu., Dr. Biol., Prof.

Summary

Preservation of century old trees is of great ecological importance, particularly for modern recreational areas. The evaluation of the qualitative state of century old trees in recreational area of Koncha-Zaspa at the sanatorium "Zhovten" has been done. The study included determining the age of the treеs, morphometric parameters,  drought resistance, disease prevalence. It was also evaluated the role of abiotic factors destabilizing the state of the trees. It was determined that the oaks are in poor condition because of the significant anthropogenic pressure, so the trees are weakened and affected more than 10 plant pathogens. The certain measures for trees protection and improving of their vitality was proposed.

Keywords: century old trees, recreation area, morphometrical figures, human pressure, conservation.

Посилання

Алексеев В.А. Диагностика жизненного состояния деревьев и древостоев// Лесоведение. №4. 1989. С.51-54.

Андреева Е. Н. Методы изучения лесных сообществ. - СПб: НИХимии СПбГУ,2002. – 240 с.

Галкін С.І. Дендрологічні парки Національної академії наук України: проблеми збереження історичних насаджень, пов’язані з посиленням антропогенного впливу на їх території (на прикладі дендропарку «Олександрія») // Інтродукція рослин. — 2011. — № 2. — С. 118–123.

Гриник П. І., Стеценко М. П., Шнайдер С. Л., Листопад О. Г., Борейко В. Є. Стародавні дерева України. Рєєстр-довідник. – К.: Логос. -2010. -143 с.

Драган Н.В. Мониторинг состояния вековой дубравы дендрологического парка «Александрия» НАНУ // Проблемы природоохранной организации ландшафтов. Ч. 1. — Новочеркасск, 2013. — С. 147–153.

Конвенц Г. Практика охраны памятников природы. Сокращенный перевод с немецкого. Серия: «?стория охраны природы». Вып. 23, Киев: КЕКЦ, 2000. – 88 с.

Методики мониторинга состояния зелених насаждений общего пользования на территории Санкт-Петербурга. — СПб., 2007. — 71 с.

Санітарні правила в лісах України. — К.,1995. — 19 с.

Свириденко В.Е., Швиденко А.Й. Лісівництво. — К.: Сільгоспосвіта, 1995. — 364 с.

Шнайдер С. Л., Борейко В. Е., Стеценко Н. Ф. 500 выдающихся деревьев Украины. Серия охрана дикой приоды. – 2011.- К.: Логос. – 203 с.

Экспресс-метод жароустойчивости сельскохозяйственных культур: методические рекомендации. - Кишинев, 1990.-4с.

Якубов Х. Г. Экологический мониторинг зеленых насаждений в Москве . –М.: Стагирин Н, 2005. – 264 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-04-17

Номер

№ 229 (2015)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).