МІКРОФЛОРА РИЗОСФЕРИ ЯЛІВЦЮ КОЗАЦЬКОГО, ЩО ЗРОСТАЄ У МОНОЦЕНОЗАХ КИЄВА
Анотація
Показано, що у ризосфері моноценозів ялівцю козацького, що зростають в урбокультурфітоценозах, вміст мікрофлори нижчий ніж у ризосфері зональних ґрунтів; за чисельністю мікроорганізмів, що ростуть на МПА – на 54–62 %; олігонітрофільних мікроорганізмів – на 19–82 %; актиноміцетів – на 43–58 %; грибної мікрофлори – на 10–70 %.
Ялівець козацький, ценоз, ризосфера, мікрофлора, урболандшафт.
Посилання
Берёзова Е.Ф. Взаимосвязь растений с микрофлорой их корневой системы / Е.Ф. Берёзова // Агробиология. – 1956. – № 6. – С. 22–28.
Боровиков В. STATISTICA: ?скусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов // Боровиков В. – СПб. : Питер, 2001. – 656 с.
Возняковская Ю.М. Микрофлора растений и урожайность / Возняковская Ю.М. – Л. : Колос, 1969. – 240 с.
Корн Г. Справочник по математике для научных работников и инженеров. Определения, теоремы, формулы / Г. Корн, Т. Корн. – М. : Наука, 1984. – 831 с.
Красильников Н.А. Микроорганизмы почв и высшые растения / Красильников Н.А. – М. : ?зд-во АН СССР, 1958. – 418 с.
Красильников Н.А. О значении почвенных микроорганизмов в питании растений / Н.А. Красильников // Микробиология. – 1957. – Вып. 6. – С. 659–672.
Методы изучения почвенных микроорганизмов и их метаболитов / Под ред. Н.А. Красильникова. – М. : МГУ, 1966. – 215 с.
Мишустин Е.Н. Микроорганизмы и продуктивность земледелия / Мишустин Е.Н. – М. : Наука, 1972. – 343 с.
Наплекова Н.Н. Аэробное разложение целлюлозы микроорганизмами в почвах Западной Сибири / Наплекова Н.Н. – Новосибирск : Наука, 1974. – 250 с.
Никитина З.?. Микробиологический мониторинг надземных экосистем / Никитина З.?. – Новосибирск : Наука, 1991. – 220 с.
Павленко В.Ф. Микроорганизмы почв яблоневых насаджений /
В.Ф. Павленко, М.В. Андриенко. – К. : УСХА, 1995. – 264 с.
Почвообразование в техногенных ландшафтах на лёссовых породах / [Етеревская Л.В., Лехциер Л.В., Михневская А.Д., Лапта Е.?.] // Техногенные экосистемы. Организация и функционирование. – Новосибирск : Наука. – 1985. – С. 107–135.
Сорокин Н.Д. Микробиологический мониторинг лесных экосистем Сибири при различных антропогенных воздействиях / Н.Д. Сорокин // Успехи совремённой биологии. – 1993. – Т. 113, № 2. – С. 131–140.
Сукцессии и функционирование микробоценозов в молодых почвах техногенных экосистем Кузбасса / [Клевенская ?.Л., Трофимов С.С.,
Таранов С.А., Кандрашин Е.Р.] // Микробоценозы почв при антропогенном воздействии. – Новосибирск : Наука. – 1985. – С. 3–21.
Сэги Й. Методы почвенной микробиологии / Йожеф Сэги. – М. : Колос, 1983. – 296 с.
Теппер Е.З. Практикум по микробиологии / Теппер Е.З., Шильникова В.К., Переверзева Г.?. – М. : Колос, 1972. – 199 с.
Частухин В.Я. Биологический распад и ресинтез органического вещества в природе / Частухин В.Я., Николаевская М.А. – М. : Наука, 1969. – 319 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
