Дослідницька компетентність соціальних працівників: сучасні підходи до визначення
Анотація
У статті обґрунтовується актуальність розвитку дослідницької компетентності соціальних педагогів. Розглянуто підходи до визначення феномену дослідницької компетентності фахівців у науковій літературі. Окреслено основні напрями дослідницької діяльності та визначено комплекс факторів, які впливають на її ефективність. Сформульовано поняття дослідницької компетентності соціальних педагогів як цілісної, інтегративної якості особистості, що виявляється в готовності ефективно здійснювати власну дослідницьку діяльність, вирішувати проблемні, освітні, професійні завдання шляхом отримання нових знань, застосування методів наукового пізнання в єдності когнітивного, мотиваційного, комунікативного та операційного компонентів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
