Перинатальна психологія: емоційне вигорання матері
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(1).2022.109-116Анотація
В статі розглядається сучасний феномен в роботі психотерапевта та психолога «емоційне вигорання матері». Демонструється, що сучасні умови реалізації материнської діяльності не відповідають можливостям жінки та завданням у розвитку дитини. Розглядаються зміни в пріоритетах ціннісних орієнтацій суспільства. Виявляються фактори, які обумовлюють появу емоційного вигорання матері, висвітлюється роль психологічних підходів у формуванні суспільної думки та запиту сучасної жінки, що до досягнення образу «ідеальної матері». Розглядається сформований стереотип, що лише мати повинна бути з дитиною в перші місяці та роки її життя, що мати не можна та не потрібно замінювати кимось, що це нанесе шкоду дитині. Співвідносяться симптоми прояву емоційного вигорання в материнській сфері та професійного емоційного вигорання. Розглянуто формування психологічного захисту, який має прояв в психічному та фізичному виснаженні. Обговорюється розподіл турботи, зміни в сімейній структурі, які мають негативний вплив на ефективність та усвідомленість материнської діяльності. Запропонована зміна існуючої моделі материнства. Розглянута модель «поглиблення» в материнство та зосередженість на потребах дитини, на турботі про нього, на його вихованні, як захист, формою якого може бути зосередження на технічній стороні турботи про дитину, що приносить шкоду безпосередньому спілкуванню. Розкрито симптоми, які є наслідком реального фізичного виснаження, та можуть мати прояви більш серйозних соматизацій. Розглянуто тенденцію, що усі проблеми розвитку особистості, викликає порушення ранніх материнсько-дитячих стосунків. Розкрито направленості материнських функцій та результатів діяльності. Проведено аналіз основних симптомів емоційного вигорання та причин його виникнення з точки зору діяльності батьківства. Пропонуються методи психологічної допомоги жінкам з синдромом «емоційного вигорання матері».
Посилання
Boiko V.V. (2011). Syndrom emotsiinoho vyhorannia v profesiinomu spilkuvanni. - SPb .: Piter, 105 s.
Vodopianova N.Ie. (2005). Syndrom vyhorannia: Diahnostyka i profilaktyka. SPb .: Piter, 336 s.
Zakharova Ye.I. (2014). Psykholohiia osvoiennia batkivstva, naukova monohrafiia. M .: IIU MHOU, 258s.
Filippova H.H. (1999). Psykholohiia materynstva. Kontseptualna model. M .: Instytut Molodi, 286s.
Filippova H.H. (2016). Samorealizatsiia ta batkivstvo: konflikt motyvatsii v suchasnomu suspilstvi. Psykhoterapiia. № 10 (166). S. 16 22. 0,75 d.a.
Herbert J. (1974). Freudenberger.Staff burn-out // Journal of Social Issues. 30, no. 1. P. 159-165. ISSN 0022-4537.
Maslach, C. (1982). Burnout: A social psychological analysis. In The Burnout syndrome ed.J.W.Jones, pp. 30-53, Park Ridge, IL: London House.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).