Технології проектного навчання у підготовці агента з організації туризму
Анотація
У статті систематизовано матеріал з проблеми технології
навчальних проектів. Визначено сутність понять «технологія».
«педагогічна технологія», «технологія навчання» та наведено
класифікацію проектів. Окреслено основні завдання та вимоги до
організації технології проектів. Висвітлено умови втілення проектів в
педагогічний процес. Розкрито зміст діяльності викладача та учня при
роботі над проектом. Охарактеризовано основні етапи втілення
технології проекту в процес підготовки агента з організації туризму.
Виділено якості особистості, які формуються в процесі використання
технології навчальних проектів. На прикладі предмету «Географія
туризму» розкрито особливості розроблення та реалізації проекту
«Подієвий туризм». Визначено особливості використання цієї
технології у підготовці майбутніх агентів з організації туризму
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
