Оцінка впливу на довкілля різних систем виробництва м'яса курчат-бройлерів
DOI:
https://doi.org/10.31548/poultry2021.09-10.019Ключові слова:
птахівництво, курчата-бройлери, системи виробництва м'яса бройлерів, екологічний тягар, довкілля, потенціал глобального потепління, евтрофікаціяАнотація
В останні десятиліття клімат планети швидко змінюється, і ці зміни пов'язують, головним чином, з антропогенною діяльністю. Встановлено, що діяльність людини є основним джерелом викидів парникових газів і речовин, що призводять до підкислення земельних угідь і евтрофікації водойм. Стрімко збільшується також споживання людством невідновлюваних ресурсів. У зв'язку з цим, у світі зростає занепокоєння, викликане негативним впливом діяльності людини у всіх сферах на навколишнє середовище, здійснюється пошук найбільш екологічно ефективних технологічних і технічних рішень. Хоча виробництво м'яса курчат-бройлерів не відносять до числа найбільш екологічно "брудних" технологій у сільському господарстві, проте, як і в інших галузях, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище є актуальною проблемою. До основних систем виробництва м'яса курчат-бройлерів відносять інтенсивну та екстенсивну (вільно-вигульну та органічну) системи. Ведеться багато суперечок, яка з них найбільш екологічно безпечна. Однак до недавнього часу фундаментальних досліджень з цього приводу проводилося мало, або ж вони обмежувалися тільки власне процесом вирощування птиці. Тому отримані результати не повною мірою відображали вплив тієї чи іншої системи на довкілля. Але в останні роки методичний підхід до вивчення цього питання змінився. У дослідженнях стали враховувати весь "життєвий" цикл виробництва м'яса курчат-бройлерів (Life cycle assessment). Метою цього огляду був аналіз результатів цих досліджень, оцінка негативного впливу на довкілля різних систем виробництва м'яса курчат-бройлерів і визначення можливих способів його зменшення. Результати аналізу не підтвердили поширену думку, що органічна система виробництва м'яса курчат-бройлерів є найбільш екологічно безпечною, а, навпаки, за більшістю показників такою виявилася її антипод – інтенсивна система. У той же час, усі системи виробництва м'яса курчат- бройлерів з екологічного погляду можуть бути вдосконалені.Посилання
Boggia, A., Paolotti, L., & Castellini, C. (2010). Environmental impact evaluation of conventional, organic and organic-plus poultry production systems using life cycle assessment. World’s Poultry Science Journal, 66 (1), 95-114. doi.org/10.1017/S0043933910000103. [in English].
Galanakis, C. (Ed.). (2021). Environmental Impact of Agro-Food Industry and Food Consumption. Editor: Charis Galanakis. Imprint: Academic Press, 293. doi: 10.1016/C2019-0-03292-X. [in English].
Guiziou, F., & Beline, F. (2005). In situ measurement of ammonia and greenhouse gas emissions from broiler houses in France. Bioresource Technology, 96. No. 2. P. 203-207. doi:10.1016/j.biortech.2004.05.009. [in English].
Hall G., Rothwell, A., Grant, T., Bronwyn, I., Ford, L., Dixon, J., Kirk, M., & Friel S. (2014). Potential environmental and population health impacts of local urban food systems under climate change: a life cycle analysis case study of lettuce and chicken. Agriculture & Food Security, 3, 6, 13. doi: 10.1186/2048-7010-3-6. [in English].
ISO 14040-2006. (2006). Environmental management: Life Cycle Assessment. Principles and framework. International Organisation for Standardisation, Geneva, Switzerland. [in English].
ISO 14044-2006. (2006). Life Cycle Assessment. Requirements and guidelines. International Organisation for Standardisation. Geneva, Switzerland. [in English].
Kalhor, T., Rajabipour, A., Akram, A., & Sharifi, M. (2016). Environmental impact assessment of chicken meat production using life cycle assessment. Information Processing in Agriculture, 3, 262–271. doi: 10.1016/j.inpa.2016.10.002. [in English].
Leinonen, I., Williams, A.G., Wiseman, J., Guy, J., & Kyriazakis I. (2012). Predicting the environmental impacts of chicken systems in the United Kingdom through a life cycle assessment: Broiler production systems. Poultry Science, 91 (1), 8-25. doi: 10.3382/ps.2011-01634. [in English].
Leinonen, I., Williams, A.G., &Kyriazakis, I. (2014). The effects of welfare-enhancing system changes on the environmental impacts of broiler and egg production. Poultry Science, 93 (2), P. 256-266. doi: 10.3382/ps.2013-03252. [in English].
Leinonen, I., & Kyriazakis, I. (2016). How can we improve the environmental sustainability of poultry production? The Proceedings of the Nutrition Society , 75(3), 265-73. doi: 10.1017/S0029665116000094. [in English].
Pelletier, N. (2008). Environmental performance in the US broiler poultry sector: Life cycle energy use and greenhouse gas, ozone depleting, acidifying and eutrophying emissions. Agricultural Systems, 98 (2), 67-73. doi.org/10.1016/j.agsy.2008.03.007. [in English].
Wathes, C.M., Holden, M.R., Sneath, R.W., White R.P., & Phillips V.R. (1997). Concentrations and emission rates of aerial ammonia, nitrous oxide, methane, carbon dioxide, dust, and endotoxin in UK broiler and layer houses. British Poultry Science, 38, 14–28. doi:10.1080/00071669708417936. [in English].
Wiedmann, T., Minx, J., Barrett, J., & Wackernagel, M. (2006). Allocating ecological footprints to final consumption categories with inputoutput analysis. Ecological Economics, 56 (1), 28-48. doi: 10.1016/j.ecolecon.2005.05.012. [in English].
Wiedemann, S., McGahan, E., & Poad, G. (2012). Using Life Cycle Assessment to Quantify the Environmental Impact of Chicken Meat Production. RIRDC Publication No.12/029 RIRDC Project Nos. PRJ-004596 and PRJ-007445, 92. Retrieved from https://www.agrifutures.com.au/wp-content/uploads/publications/12-029.pdf. [in English].
Williams, A.G., Audsley, E., & Sandars, D.L. (2006). Determining the environmental burdens and resource use in the production of agricultural and horticultural commodities. Main Report. Defra Research Project IS0205. Retrieved from http://randd.defra.gov.uk/Default.aspx. [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
