ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДІАГНОСТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СИСТЕМ ТА АГРЕГАТІВ ЗАСОБІВ ТРАНСПОРТУ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ ТЕОРІЇ ЧУТЛИВОСТІ
Анотація
Аналіз діагностичних параметрів дає можливість якісно керувати технічним станом систем та агрегатів і засобів транспорту в цілому, тому для вирішення питань аналізу діагностичної інформації запропоновано реалізувати та узагальнювати їх у вигляді діагностичних рядів. Дане представлення сформоване на основі періодичного контролю систем та агрегатів засобів транспорту.
Аналіз діагностичних рядів полягає у проведенні операції екстраполяції. Самі діагностичні параметри запропоновано представляти у вигляді адитивної моделі, що поєднує його регулярну та ймовірнісну складові. Виходячи з представлень даної моделі та сформованої процедури згладжування для п'яти та семи точок діагностичних параметрів стає можливим отримувати тренд їх зміни. Теоретично відображено аналіз діагностичних параметрів не за числовими їх значеннями, а за різницею зміни їх
функцій. На основі даних досліджень запропоновано використовувати сенсистив в якості локального аналізу діагностичних параметрів.
Посилання
Кузьменко А. Г. Теоретическая и экспериментальная трибология. В 12 т. Т. 7. Надежность узлов трения по прочности и износу: монография. Хмельницкий. ХНУ. 2011. 391 с.
Захарин Ф. М., Юсупов Р. М., Городецкий В. ?., Пономарев В. М. Прямые и обратные задачи теории чувствительности // АН СССР. Техническая кибернетика. 1971. № 5. С. 177—187.
Юсупов Р. М. Элементы теории испытания и контроля технических систем: монография. Ленинград. Энергия. 1978. 420 с.
Аулин В. В., Гринькив А. В., Лысенко С. В. Связь информационной энтропии с показателями надежности агрегатов и транспортных средств // Материалы Х международной заочной научно-технической конференции "Проблемы качества и эксплуатации автотранспортных средств: эксплуатация и развитие автомобильного транспорта". 2015. Ч. 2. С. 33—44.
Гриньків А. В. Використання методів прогнозування в керуванні технічним станом агрегатів та систем транспортних засобів // Техніка в сільськогосподарському виробництві, галузеве машинобудування, автоматизація. 2016. 29. С. 25—32.
Аулін В. В., Гриньків А. В. Методика вибору діагностичних параметрів технічного стану транспортних засобів транспортних засобів на основі теорії сенситивів // Технічний сервіс агропромислового, лісового та транспортного комплексів. 2016. № 5. С. 109—117.
Аулин В. В., Гринькив А. В. ?спользование теоретико-информационного подхода для анализа технического состояния топливной системы автомобіля // Motrol. Journal According of the Commission of Motorization and Energetics in Agriculture. 2016. Vol. 18. № 2. P. 63—69.
Аулін В. В., Гриньків А. В. Проблеми і задачі ефективності системи технічної експлуатації мобільної сільськогосподарської і автотракторної техніки // Вісник житомирського державного технологічного університету. Секція: технічні науки. 2016. №2 (77). С. 36—41.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
