АНАЛІЗ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА ТА ПОТЕНЦІЙНИХ НЕБЕЗПЕК ПРИ ЇХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
Анотація
В статті проведено аналіз технологій та технічних засобів, які використовуються у системі точного землеробства (далі – СТЗ), що впроваджуються в аграрному секторі України. З метою ознайомлення з основними елементами та принципами роботи обладнання СТЗ наведено алгоритм роботи його базових елементів.
Розглянуто потенційні небезпеки при експлуатації, обслуговуванні та ремонті такого обладнання. Функціонування системи точного землеробства забезпечує велика кількість обладнання, яке є джерелом електромагнітного випромінювання. В системах навігації використовуються базові станції, стаціонарних станцій операторів мобільного зв'язку, антени, що монтуються на різних сільськогосподарських машинах та ін. Роботу сучасної техніки забезпечують різноманітні оптичні датчики, радари, датчики в яких використовується випромінювання тощо. Виділяють два види впливу електромагнітного випромінювання на організм людини – це тепловий та інформаційний. Різноманітні радари, оптичні датчики, які встановлюються на сільськогосподарській техніці також можуть становити небезпеку для працівників, які знаходяться в полі дії їхніх променів.
Визначено можливі шляхи захисту працівників аграрних підприємств від впливу небезпечних виробничих факторів. Так, для безпечного застосування технологій точного землеробства слід проводити такі заходи: досконально вивчити всі небезпечні фактори, пов'язані з роботою нового обладнання, що застосовується в системах точного землеробства; слідкувати за дотриманням вимог законодавства України при встановленні та експлуатації обладнання, яке є джерелом електромагнітного випромінювання (базові станції, стільникові вишки, антени тощо); проводити інформування працівників, які встановлюють, експлуатують або ремонтують таке обладнання, про види небезпек та техніку безпеки при роботі з ним.Посилання
Погоріла А. Використання GPS та GIS систем у точному землеробстві. Перспективи розвитку в Україні. Skok Agro. 2016. Режим доступу. http://agromonitor.pro/?p=226.
Точное земледелие. Дифференцированное внесение удобрений // «В?Д?С» Системы GPS Мониторинга транспорта и контроля топлива в Украине. 2016. Режим доступу. http://gps-monitoring.com.ua/precision-farming-news-7.html.
Автопилот. GPS-GROUP. Режим доступу. https://gps-group.com.ua/ avtopiloty.html.
Дубинин М. NDVI – теория и практика. GIS-Lab. Географические информационные системі и Дистанционное зондирование Земли. 2016. Режим доступу. http://gis-lab.info/qa/ndvi.html.
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). Київ. Парламентське вид-во. 1994. № 27. 218 с.
Наказ МОЗ України. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. № 239 від 01.08.96 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).