Дослідження якісних показників шинки з м'яса африканського страуса з використанням рослинного ферменту

Ключові слова: м'ясо страусів, шинкові вироби, м’ясна сировина, органолептичні показники.

Анотація

Розширення асортименту харчових продуктів є одним з найбільш перспективних завдань в харчовій промисловості. Виробництво продуктів з цільношматкового м’яса завжди визначав технологічний рівень підприємства, відображаючи його можливість покращити харчування споживача. З одного й того ж виду м’ясної сировини, шляхом зміни режимів і умов її підготовки виробляють продукти з різними поживними характеристиками. В результаті дослідження хімічного складу встановлено, що проникнення активних речовин соління в тканини м'яса і взаємодії їх з білками змінюється фізико-хімічний склад продукту, зумовлюючи основні властивості солоного м'яса (набухання, консистенцію, в'язкість тощо). Зміна білків м'яса за соління супроводжується збільшенням зв'язаної вологи в продукті та обумовлює підвищення виходу продукту. Вміст білку у контрольному зразку становить 26,17 %, у дослідних зразках  № 1, 2 – 26,88-27,64 % внаслідок введення функціональної добавки та рослинного ферменту папаїн, що позитивно впливає на смакові властивості розроблених напівфабрикатів і робить їх більш соковитими. За визначення якості м’ясних виробів важливе значення має органолептична оцінка продуктів, оскільки, в першу чергу, реакція людини залежить від зовнішнього вигляду, кольору, запаху, смаку, консистенції готового продукту. Встановлено, що органолептичні показники м’ясних виробів змінюються залежно від хімічного складу, продукту, міри біохімічних змін (дозрівання м’яса), за технологічної обробки (варіння, копчення тощо), використання спецій, харчових та смакових добавок. В результаті дослідження органолептичних показників встановлено, що використання ферменту папаїну покращує смак  та аромат, відрізняється від контрольного зразка та дослідного №1, більшою соковитістю і ніжністю, без сторонніх запахів та присмаків.

Біографія автора

V. M. Israelian, Національний університет біоресурсів і природокористування України
Здобувач кафедри технології мясних, рибних та морепродуктів

Посилання

Berher, A. D. (2017). Suchasni tendentsii rozvytku miasopererobnoi haluzi Ukrainy [Current trends in the development of the meat processing industry of Ukraine]. Intelekt XXI. 1. 41-51.

Peshuk, L.V. (2012). Innovatsiini miasni produkty - zdorovia i dovholittia [Innovative meat products - health and longevity]. Prodovolcha industriia APK. 4. 18-21.

Shtonda, O. A. (2013). Dotsilnist vykorystannia miasa strausiv u dytiachomu kharchuvanni [The expediency of using ostrich meat in baby food]. Naukovi pratsi Odeskoi natsionalnoi akademii kharchovykh tekhnolohii. 44(2). 201-203.

Kuz'michev, V. S. (2008). Myaso strausov v proizvodstve myasnyh produktov [Ostrich meat in the production of meat products]. Myasnye tekhnologii. 5. 64-68.

DSTU 8380:2015 Miaso ta miasni produkty. Metod vymiriuvannia masovoi chastky zhyru [Meat and meat products. The method of massaging fat mass].

GOST 25011-2017 Myaso i myasnye produkty. Metody opredeleniya belka [Meat and meat products. Protein determination methods].

DSTU ISO 936:2008 Miaso ta miasni produkty. Metod vyznachennia masovoi chastky zahalnoi zoly [Meat and meat products. Method for determining the mass fraction of total ash].

Antipova, L. V. Glotova, I. A, Rogov, I. A. (2001).Metody issledovaniya myasa i myasnyh produktov [Methods for research of meat and meat products]. 376.

Pasichnyi, V. M. (2008). Vyroby z solenoho miasa. Asortyment. Syrovyna. Tekhnolohiia [Products from salted meat. Assortment. Raw. Technology]. Miasnoe delo. 11. 42-43.

Опубліковано
2021-02-26