Особливості обміну білка у організмі тільних корів та телят різних біогеохімічних зон за мікроелементозів

Автор(и)

  • V. Saulko Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • L. Dovga Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • А. Mazurkiewicz Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Мікроелементи як прямо, так і опосередковано впливають на обмін речовин у організмі тварин, зокрема, і на обмін білка. Тому, дослідження обміну білка в організмі тільних корів за мікроелементозів є актуальним. Метою даної роботи було дослідити особливості обміну білка у організмі тільних корів та отриманих від них новонароджених телят різних біогеохімічних зон за мікроелементозів.

Робота виконувалась на кафедрі фізіології, патофізіології та імунології Національного університету біоресурсів і природокористування України. Дослід проведено в господарствах п’яти областей України різних біогеохімічних зон на тільних коровах Голштинської породи віком 5-6 років. Дослідженнями встановлено, що за мікроелементозів тільних корів та отриманих від них телят залежно від біогеохімічної зони і провінції проходить зниження вмісту загального білка на 11,4-17 % (р < 0,01-0,001), активності АсАТ – на 16-40 % (р < 0,05-0,001), АлАТ – на 9-31 % та зростання вмісту сечовини у 1,6-2,2 рази (р < 0,001). Встановлені прямі кореляційні зв’язки вмісту Йоду із активністю аспартатамінотрансферази в сироватці крові тварин (r = 0,59; р < 0,01), вмісту Кобальту із вмістом загального білка (r = 0,44; р < 0,05), Купруму з активністю аланінамінотрансферази (r = 0,43; р < 0,05) та Мангану із вмістом сечовини (r = 0,48; р < 0,05). У тільних корів із клінічними проявами мікроелементозів вміст Цинку та Купруму обернено корелює (r = - 0,42-0,54; р < 0,05-0,01) із вмістом сечовини в сироватці крові та вмісту Плюмбуму та Кадмію (r = - 0,40; р < 0,05) із активністю АлАТ.

Ключові слова: обмін білка, амінотрансферази, сечовина, мікрроелементози, біогеохімічні зони

Посилання

Avtcyn, A .P., Zhavoronkov, A. A., Rish, M. A., Strochkova, L. S. (1991). Mikroelementozi cheloveka: etiologiia, klassifikatciia, organopatologiia [Human microelementosis: etiology, classification, organopathology]. AMN SSSR. Moscow: Meditcina, 496.

Sudakov, M. O., Bereza,V. I., Pohurskyi, I. P. (1991). Mikroelementozy silskohospodarskykh tvaryn [Microelementosis of farm animals]. K.: Urozhai.144.

Kondrakhin, I. P. (1989). Alimentarnye i endokrinnye bolezni zhivotnykh [Alimentary and endocrine animal diseases]. Moscow: Agropromizdat, 256.

Levchenko, V. I., Vlizlo, V. V., Kondrakhin, I. P. (2002). Veterynarna klinichna biokhimiia [ Veterinary Clinical Biochemistry]. Bila Tserkva: BNAU, 400.

Saulko, V. V. (2016). Vmist mikroelementiv v syrovattsi krovi tilnykh koriv riznykh bioheokhimichnykh provintsii [The content of micronutrients in serum of the cows of separate cows of different biogeochemical provinces]. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S. Z. Gzhytskoho (Vol. 18) (№ 3 (71)) (pp. 81-86). Lviv: LNUVMBT.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-25

Номер

№ 273 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).