Деякі характеристики живого організму та мертвого тіла з точки зору термодинаміки

Автор(и)

  • B. V Borisevich National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
  • V. V. Lisova National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
  • O. T. Poladova National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.31548/ujvs2019.04.019

Ключові слова:

термодинаміка, живий організм, мертве тіло, термодинамічна система, температура, енергія, ентропія

Анотація

Анотація. Представлені результати аналізу деяких характеристик живого організму та мертвого тіла з точки зору термодинаміки. Відомо, що від народження живого організму ентропія живого тіла наростає й на момент смерті досягає свого максимуму. Після смерті залишається мертве (фізичне) тіло, яке також характеризується своєю ентропією. Виходячи з цього загальну ентропію будь-якого живого організму можна представити як суму ентропій живого тіла та фізичного тіла. Оскільки живому тілу притаманні всі ознаки життя, ентропію живого тіла можна назвати ентропією життєвої сутності. Таким чином, ентропію живого організму можна представити як суму ентропій життєвої сутності та фізичного тіла. Виходячи з цього живий організм являє собою термодинамічну систему, побудовану з двох підсистем – життєвої сутності (ЖС) та фізичного тіла (ФТ). При цьому ФТ після смерті живого організму може існувати самостійно без ЖС.

Отже, живий організм з точки зору термодинаміки має дві окремі складові частини – життєву сутність організму та фізичне тіло. Оскільки ентропія характеризує внутрішню енергію системи і з урахуванням того, що принаймні одна із складових системи ЖС–ФТ може існувати самостійно, то відповідно до законів термодинаміки ЖС та ФТ можна також розглядати як окремі термодинамічні системи, кожна з яких може існувати самостійно.

Як і будь-яке фізичне тіло, мертве тіло характеризується певною внутрішньою енергію. Після смерті мертве тіло людини й теплокровних тварин охолоджується до температури оточуючого середовища. Таким чином, загальну енергію мертвого тіла можна представити як суму зв’язаної енергії мертвого тіла, яка залишається в цьому тілі  та енергії мертвого тіла, яка віддається в зовнішнє середовище в вигляді тепла.

Ключові слова: термодинаміка, живий організм, мертве тіло, термодинамічна система, температура, енергія, ентропія

Посилання

Bazarov, I. P. (2010). Termodynamyca. Sankt-Petersburg-Moscow-Krasnodar: Lan, 384.

Glagolev, K. V., Morosov, A. N. (2007). Fisicheskaya termodynamyca. Moscow: MNTU im. Baumana Press, 270.

Dirdin, V. V., Malshin, A. A., Yanina, T. I., Yolkin, I. S. (2005). Termodynamyca. Kemerovo: KuzGTU Press, 148.

Kvasnicov, I. A. (2002). Termodynamyca i statisticheskaya fizika. Teoriya ravnovesnyh system. Tom 1. Moscow: URSS, 240.

Aoki, I. (1991). Entropy principle for human development, growth and aging J. Theor. Biol., 150(2): 215-223.

https://doi.org/10.1016/S0022-5193(05)80333-9

Batato, M. (1990). Energetics of the human body [Article in french]. Schweiz Z. Sportmed., 38(3): 133-141.

Biological thermodynamics. https://en.wikipedia.org/wiki/Biological_ thermodynamics.

Boregowda, S., Handy, R., Sleeth, D., Merryweather, A. (2016). Measuring entropy change in a human physiological system. Journal of Thermodynamics, 123(2): 147-155.

https://doi.org/10.1155/2016/4932710

Georgescu-Roegen, N. (1993). Thermodynamics and we, the humans / In: Entropy and bioeconomics: Proceedings of the first International Conference of the E.A.B.S. - Milan, 184-01.

Haynie, D. (2001). Biological Thermodynamics. Cambridge: Cambridge University Press, 864.

https://doi.org/10.1017/CBO9780511754784

Human thermodynamics (online course). https://Udemy.com.

Tisza, L. (1966). Generalized Thermodynamics. Cambridge (Massachusetts) - London: The M.I.T. Press, 384.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-17

Номер

Том 10 № 4 (2019)

Розділ

Огляд

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).