Поширення стронгілоїдозу собак в умовах приватного розплідника
DOI:
https://doi.org/10.31548/ujvs2019.04.013Анотація
Анотація. Стронгілоїдоз собак – кишкове гельмінтозне захворювання з невизначеним антропозоонозним статусом. Прийнято вважати, що стронгілоїдоз собак, характерний для тропічної та субтропічної кліматичних зон і не зустрічається в Європі.
В статті досліджено поширення стронгілоїдозу серед собак породи чихуахуа приватного розплідника у Києві.
Дослідження проводили упродовж 2017–2018 років. Всього обстежено 34 собаки породи чихуахуа: 21 собака перебувала у приватному розпліднику, 13 собак були придбані різними власниками. Також були обстежені 8 собак, які спільно утримувались з особинами, придбаними у розпліднику. Відбір фекалій проводили безпосередньо із прямої кишки у дорослих собак і з пелюшки чи підлоги – у цуценят. Дослідження всіх собак проводили 6 разів: тричі – з інтервалом 7 діб і тричі – з тим самим інтервалом через місяць. Для лабораторної діагностики використовували метод нативного мазка та модифікований метод Бермана (авторська модифікація) із застосуванням центрифуги.
За даними дослідження, екстенсивність інвазії в умовах приватного розплідника у собак становить 42,8 %: у дорослих собак – 14,2 % та у собак до одного року – 28,5 %. Серед проданих собак, віком від 6 міс до 3 років, екстенсивність інвазії становить 46,1 %. Екстенсивність інвазії серед собак, які утримувались спільно з інвазованими тваринами становить 100 %.
У собак до 1 року відмічається найвища екстенсивність та інтенсивність інвазії: ЕІ становить 23,8 % від загальної кількості досліджених собак, інтенсивність інвазії – 246 ± 16.1. Згідно досліджень у дорослих собак інвазія частіше перебігає безсимптомно. Виражені клінічні ознаки спостерігаються у собак до 10-місячного віку. Характеризуються вони періодичною діарею, слизом у фекаліях, дерматитом на череві та кінцівках, відставанням у рості, зниженням маси тіла, бронхопневмонією.
Результати нашого дослідження доводять можливість формування вогнищ стронгілоїдозу в умовах помірного клімату України внаслідок розповсюдження інвазованих собак.
Ключові слова: стронгілоїдоз собак, поширення, приватний розплідник, екстенсивність інвазії, інтенсивність інвазії, Strongyloidesstercoralis
Посилання
Basso, W., Grandt, L., Magnenat, A., Gottstein, B., & Campos, M. (2018). Strongyloidesstercoralis infection in imported and local dogs in Switzerland: from clinics to molecular genetics. Parasitology Research, 118, 255-266.
https://doi.org/10.1007/s00436-018-6173-3
Boyko, О. О., Faly, L. I. & Brygadyrenko, V. V. (2011). Parasites diversity in carnivorous animals in the territory of Dnipropetrovsk. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology. Medicine, 2(2), 3-7.
https://doi.org/10.15421/021121
Cvetkovikj, A., Rashikj, L., Celeska, I., Petrov, E.A., Angjelovski, B., Cvetkovikj, I., Pavlova, M.J., &Stefanovska, J. (2018). First Case of Strongyloidesstercoralis Infection in a Dog in the Republic of Macedonia. Macedonian Veterinary Review, 41, 95 - 98.
https://doi.org/10.1515/macvetrev-2017-0032
Dillard, K. J., S., Saari, A. M. &. Anttila, M. (2007). Strongyloidesstercoralis infection in a Finnish kennel. Act. Vet. Scand. 49,37-42. https://doi.org/10.1186/1751-0147-49-37
Epe, C., Ising-Volmer, S., &Stoye, M. (1993). [Parasitological fecal studies of equids, dogs, cats and hedgehogs during the years 1984-1991]. DTW. Deutsche tierarztliche Wochenschrift, 100 (11), 426-428 .
Eydal, M., & Skírnisson, K. (2016). Strongyloidesstercoralis found in imported dogs, household dogs and kennel dogs in Iceland.Jornal article, 29, 29-51.
https://doi.org/10.16886/IAS.2016.04
Jolanta, Morozińska-Gogol. (2015). NIECHCIANIPRZYBYSZE - OBCEPASOŻYTYWPOLSCE. Kosmos. SeriaA, Biologia / Polskie Towarzystwo Przyrodników im. Kopernika, 64. 89-101.
Kornyushin, V. V., Malyshko, E. I. & Malega, O. M. (2013). Domestic dogs and cats as the reservoir of natural nidi and zoonotic helminthoses under present conditions in Ukraine. Veterinary medicine: Inter-departmental subject scientific collection, 97, 383-387.
Mansfield, S. L.,.Schad, G. A. (1995). Lack of transmammary transmission of strongyloidesstercomlis from a previously hyperinfected bitch to her pups.Journal Of The Helminthological Society Of Washington, 62(1), 80-83.
Schad, G. A., Thompson, F. L., Talham, G., Holt, D. A., Nolan, T. J., Ashton, F. T., Lange, A. M., & Bhopale, V. M. (1997). Barren female Strongyloidesstercoralis from occult chronic infections are rejuvenated by transfer to parasite-naive recipient hosts and give rise to an autoinfective burst. The Journal of parasitology, 83 5, 785-91. https://doi.org/10.2307/3284268
Shoop, W. L., Michael, B. F., Eary, C. H., & Haines, H. W. (2002). Transmammary transmission of Strongyloidesstercoralis in dogs. The Journal of parasitology, 88(3), 536-539.
https://doi.org/10.1645/0022-3395(2002)088[0536:TTOSSI]2.0.CO;2
Thamsborg, S. M., Ketzis, J. K., Horii, Y., & Matthews, J. B. (2017). Strongyloides spp. infections of veterinary importance. Parasitology, 144(3), 274-284.
https://doi.org/10.1017/S0031182016001116
Totková, A., Klobušický, M., Holková, R., &Friedová, L. (2006). [Current prevalence of toxocariasis and other intestinal parasitoses among dogs in Bratislava]. Epidemiologie, mikrobiologie, imunologie :casopisSpolecnosti pro epidemiologii a mikrobiologii Ceske lekarskespolecnosti J.E. Purkyne, 55(1), 17-22 .
Wright, I., Stafford, K. A., & Coles, G. C. (2016). The prevalence of intestinal nematodes in cats and dogs from Lancashire, north-west England. Journal of Small Animal Practice, 57(8), 393-395. https://doi.org/10.1111/jsap.12478
Zanzani, S. A., Cerbo, A. R., Gazzonis, A. L., Genchi, M., Rinaldi, L., Musella, V., Cringoli, G., &Manfredi, M. T. (2014). Canine Fecal Contamination in a Metropolitan Area (Milan, North-Western Italy): Prevalence of Intestinal Parasites and Evaluation of Health Risks. TheScientificWorldJournal. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4022196/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
