Патоморфологічні зміни у собак за кишкової форми парвовірусного ентериту

Автор(и)

  • N. Kolych National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.31548/ujvs2019.04.012

Анотація

Анотація. Великий інтерес до парвовірусів у всьому світі зумовлений декількома причинами. У природних умовах парвовіруси патогенні для ссавців, птахів, а також для людини. Хвороби, викликані цими вірусами, наносять істотний економічний збиток тваринництву багатьох країн.

Залежно від вираженості тих чи інших клініко-морфологічних змін, виділяють три форми прояву хвороби: серцеву (міокардіальну), кишкову (ентеритну) і змішану (комбіновану).

Найбільш сприйнятливими до парвовірусної інфекції є собаки у віці 3–6 місяців, що пояснюється певними характеристиками саме цього вірусу. На захворюваність собак парвовірусною інфекцією впливає сезонність. У холодну пору року (осінньо-зимовий період) збільшується як захворюваність, так і летальність серед тварин.

На парвовірусний ентерит хворіють собаки всіх порід незалежно від статі. Найчастіше парвовірусний ентерит реєстрували у німецьких вівчарок, ротвейлерів,  спаніелів, кавказьких і середньоазіатських вівчарок.

У статті наведено результати вивчення патолого-анатомічних змін в собак за парвовірусного ентериту за кишкової форми хвороби.

Діагностичні дослідження на підтвердження парвовірусного ентериту проводили на собаках за допомогою експрес-тестів та ПЛР.

За кишкової форми парвовірусного ентериту характерні зміни спостерігали в тонкому відділі кишечника. Слизова оболонка цього відділу кишечника червоного або темно-вишневого кольору, набрякла, потовщена,  вкрита слизом такого ж кольору, з дрібними крапково-плямистими крововиливами. Стінка тонкої кишки потовщена, просвіт кишки звужений. На гістологічному рівні  відмічали гіпертрофію м’язової оболонки, некроз, дистрофічні зміни та руйнування епітелію крипт, еозинофільні тільця-включення в ядрах епітеліальних клітин крипт.

В мезентеріальних лімфатичних вузлах реєстрували ознаки серозно-геморагічного запалення та гіперплазію лімфоїдних вузликів.

У печінці деструкція балкової будови, атрофія паренхіматозних елементів, зерниста дистрофія гепатоцитів.  У селезінці – геморагічні інфаркти.

Ключові слова: собаки, парвовірусний ентерит, патологоанатомічний розтин, макроскопічні зміни, патоморфологічна діагностика, міокардит, крововиливи

Посилання

Umar, S., Ali, A., Younus, M., (2015). Prevalenceof Canine Parvovirus Infection at Different Pet Clinicsin Lahore, Pakistan. Pakistan J. Zool. 47(3):657-663.

Goralskij L. P., Radzihovskij, M. L., Zayika, S. S. (2018). Patomorfologichna diferencijna diagnostika parvovirusnogo ta koronavirusnogo enteritu u sobak [Pathomorphological differential diagnosis of parvovirus enteritis in dogs] Naukovi gorizonti, 3 (66): 10-14.

https://doi.org/10.33249/2663-2144-2018-66-3-10-14

Park, S.A., Park, S.Y., Song, C.S. (2012). Development of a novel vaccine against canine parvovirus infection with a clinical isolate of the type 2b strain. Clin. Exp. Vaccine Res., 1(1): 70-76.

https://doi.org/10.7774/cevr.2012.1.1.70

Radzikhovsʹkiy, M. L. (2016). Monitorynhenteritivvirusnoyietiolohiyi u sobak. Nauk. Visn. LNUVM ta BT im. S.Z. Hzhytsʹkoho. 18(65)1:138-142

Yesina, E., Pototsʹkyy, M. (2007). Znachennya patomorfolohichnykh doslidzhenʹ u diahnostychnykh doslidzhennyakh tvaryn [The value of pathomorphological studies of animals]. Veterynarna medytsyna Ukrayiny, 3:27-29.

Yuan, W., Parrish, C. R. (2001). Canine parvoviruscapsid assemblyand differences inmammalian and insect cells. Virylogy, 279-283. https://doi.org/10.1006/viro.2000.0734

Goralskij, L. P., Homych, V. T., Kononskij, O. I. (2011). Osnovy histologichnoyi tehniky i morfofunkcionalni metody doslidjen u normi ta pry patologiyi. [Foundations of histological engineering andmorphofunctional methods of research in norm andpathology]. Jytomir, Ukrainian: Polissya, 123-206.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-17

Номер

Розділ

Статті