Рост матери как одна из генетических детерминант, определяющая антропометрические показатели новорожденного ребенка

Автор(и)

  • Е. М. Пшукова
  • А. Ф. Будник

Анотація

Исследованны соматометрические показатели 2667 новорожден-ных детей . Группы наблюдения формировались с учётом роста матери: до 150 см – 34 женщины, 151-160 см – 883 женщины, 161- 170 см – 1466 женщин, выше 170 см – 284 женщины. У каждого ребёнка в первый день жизни были определены масса тела, линейные размеры по 13 антропометрическим признакам . Измерения проводились с помощью стандартного инструментария с использованием унифицированного метода , предложенного В. В. Бунаком. Выявлены особенности физи-ческого развития новорожденных в зависимости от роста матери

##submission.downloads##

Номер

№ 217 (2015): Частина 1(укр.)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).