Імперативи формування і тенденції розвитку економіки аквакультури в Німечинні



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/bioeconomy2019.01.112

I. Sinenok

Анотація


У статті здійснено аналіз досвіду формування економічного механізму розвитку аквакультури в Німеччині і виокремлено можливі шляхи його застосування в Україні. Приділено увагу економічним даним виробництва їстівної мідії. Зроблено акцент на можливостях виокремлення прогресивних інструментів модернізації існуючої системи збору даних рибного господарства, їх передавання і розповсюдження. Зроблено висновок, про важливість нарощування обсягів виробництва та реалізації нішевих культур. Обґрунтовано напрямки удосконалення заходів для ефективної дії організаційно-економічного механізму регулювання аквакультури з метою подолання стагнації у забезпеченні населення рибою походженням з вітчизняної аквакультури в достатніх обсягах і за доступною споживачеві ціною. Запропоновано створити і запровадити до практичного функціонування Спеціальний фонд підтримки рибного господарства та аквакультури. Серед заходів економічного розвитку аквакультури в Україні з урахуванням досвіду Німеччини  нами виокремлено напрацювання законодавчої бази, що сприятиме  інвестиційній привабливості галузі та її модернізації; поліпшення фінансово-кредитного забезпечення аквакультури; запровадження комплексу заходів для належного функціонування рибовідтворювальних заводів, забезпечення здійснення генетичних досліджень і експертиз в  рибному господарстві та аквакультурі, придбання обладнання та витратних матеріалів, створення спільних суб’єктів господарюванння з комерційного вирощування в українських водних об’єктах, а також у рециркуляційних аквакультурних системах, комерційно привабливих видів риб, молюсків, водоростей.

Ключові слова


економічний механізм, нішеві культури, імпорт, експорт, ринок риби, ліцензія, економічні дані, аквакультура, галузь

Повний текст:

PDF

Посилання


Gechbaia B., Vdovenko N. (20160. Coordination of process standardization and methodology of state regulation of agrarian sector. Moambe, 23 : 17-21.

Derenʹko O. (2017). Vytraty na produktsiyu akvakulʹtury u krayinakh Yevropeysʹkoho Soyuzu ta otsinka yiyi spozhyvannya. Science without borders. Economic science. England, 2 : 89-93.

Vdovenko N. M. (2015). Suchasna paradyhma rehulyatornoyi polityky v akvakulʹturi. Ekonomika. Upravlinnya. Innovatsiyi, 1(13) : p. 69-80.

Vdovenko N. M. (2013). Derzhavne rehulyuvannya rozvytku akvakulʹtury v Ukrayini: [monohrafiya]. Kyiv: Vitas LTD, 464.

Vdovenko N. M. (2011). Retrospektyva i analiz suchasnoho stanu funktsionuvannya akvakulʹtury v Tsentralʹniy i Skhidniy Yevropi. Visnyk Chernivetsʹkoho torhovelʹno-ekonomichnoho instytutu, 3(43) : 57-62.

Kulyk P. (2015) Kontseptsiya stvorennya suchasnoho akvakulʹturnoho kompleksu z vyroshchuvannya tovarnoyi ryby ta inshykh vodnykh bioresursiv. Kyiv: NTUU Politekhnika, 24-31.

Ninh, N., Ponzoni R., Nguyen N., Woolliams J., Taggart J., McAndrew B., Penman D. (2013). A Comparison of Communal and Separate Rearing of Families in Selective Breeding of Common Carp (Cyprinus carpio): Responses to Selection. Aquaculture, 152-159.

https://doi.org/10.1016/j.aquaculture.2013.06.005

Yarkina N., Tureha S. (20130. Derzhavna polityka rozvytku rybnoho hospodarstva Ukrayiny: peredumovy ta tsili formuvannya. Stalyy rozvytok ekonomiky, 3 : 29-34

Sharylo YU. YE. (2015). Pozytsionuvannya vitchyznyanoyi akvakulʹtury v umovakh yevrointehratsiyi. Kyiv: NTUU Politekhnika, 36-39.

Yarkina N. (2013). Pidvyshchennya konkurentnoho potentsialu pidpryyemstv rybnoyi haluzi shlyakhom formuvannya efektyvnoho mekhanizmu upravlinnya rybnym hospodarstvom. Naukovo-praktychni problemy rozvytku ekonomichnykh system, 1 : 108-111.

Pro Zahalʹnoderzhavnu prohramu adaptatsiyi zakonodavstva Ukrayiny do Zakonodavstva Yevropeysʹkoho Soyuzu: Zakon vid 18.03.2004 № 1629-IV (iz zminamy vid 02.10.2018 № 2581-VIII). (2004). Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny, 15 : 30.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.