Економіко-виробничі аспекти переробки біомаси в енергетичну складову

Анотація

У статті охарактеризовано економіко-виробничі аспекти переробки біомаси в енергетичну складову. Підкреслено, що відновлювана енергетика – той  сектор, який надзвичайно динамічно розвивається в світі, а паливо з біомаси заслуговує на особливу увагу серед альтернативних видів палива.

Встановлено, що до твердих енергоносіїв, виготовлених із біомаси, відносять брикети та пелети, рідким енергоносієм, виготовленим із біомаси, є біопаливо, газоподібне джерело представлене газом метаном (біогаз), а походження біомаси може бути досить різноманітним, починаючи з відходів і залишків сільського господарства, харчової промисловості, домашнього господарства та закінчуючи відходами комунального господарства.

Обґрунтовано, що біомаса – це сировина для виробництва альтернативної енергії, що характеризується різноманітними перевагами.  Виявлено низку вагомих  аргументів  на користь біомаси. Наприклад, той факт, що переробка гною і стоків, рослинних решток шляхом метанового збродження дозволить знизити до 50% викиди парникових газів в атмосферу від сільськогосподарської діяльності. Зменшення цих викидів на 30-50% зможе забезпечити надходження до держбюджету нашої держави 150-200 млн дол. США щорічно. Також, значного економічного ефекту можна досягти від вирощування енергетичних культур для виробництва біосировини. Ефективною сировиною для виробництва брикетів із біомаси є рослинні відходи: лушпиння соняшнику, гречки, проса, льону, солома, тирса м'яких і твердих порід деревини та ін. Перспективним рідким видом біопалива є біоетанол – вид біопалива, яке отримують у підсумку переробки рослинної (рідше – тваринної) сировини. Основна перевага біоетанолу перед бензином, як джерела енергії – його низька вартість і відсутність шкідливих викидів в атмосферу.

Отже, на основі здійсненого аналізу економіко-виробничих аспектів переробки біомаси в енергетичну складову виявлені основні переваги й недоліки твердих, рідких і газоподібних альтернативних джерел енергії. На підставі комплексного дослідження доведено, що   стратегічним завданням держави в умовах енергозалежності повинен стати розвиток переробки біомаси в енергетичну складову.  Виконати поставлені завдання можливо лише за умов активного впровадження наукових напрацювань і досліджень у зазначеній сфері в практику господарювання.