Перспективи розвитку українського аграрного ринку в контексті європейської інтеграції

Анотація

Європейська інтеграція України ‒ це багаторівневий, динамічний та тривалий процес, який має складну, часом драматичну еволюцію та залежить від багатьох внутрішніх та зовнішніх факторів. Україна має сприятливі географічні, кліматичні, ресурсні та інші передумови для розвитку села, тому вона потенційно може стати країною з пріоритетним розвитком сільського господарства та одним із основних постачальників на світові ринки екологічно чистих харчових продуктів. Однак сьогодні проблема невідповідності між рівнем розвитку українського аграрного сектору та сільської місцевості загалом на світовому рівні та стандартами країн ЄС залишається невирішеною.

Проаналізовано передумови інтеграції України до ЄС, враховуючи переваги та недоліки цього процесу для аграрного ринку країни. Доведено необхідність переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку цього ринку. Оптимізація розвитку всіх секторів аграрного ринку має стати значним напрямком для вдосконалення управління інноваційним фінансуванням. У статті розглянуто сучасний стан розвитку агропродовольчого ринку у зовнішньоекономічній діяльності України. Узагальнюється оцінка рівня конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції. Запропоновано фактори, що впливають на покращення конкурентних позицій сільськогосподарської продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Світові тенденції вказують на те, що Україна може отримати тривалий поштовх до розвитку і навіть стати світовим лідером, ставши годувальником майже усього світу.  Прийняття в Україні норм і стандартів ЄС разом з безмитною торгівлею має залучити інвесторів, які хочуть впроваджувати новітні технології в економіку країни.  Це допоможе перетворити економіку України на експортера продукції з доданою вартістю, а експорт сировини залишиться в минулому.

 Ці глобальні зміни мають супроводжуватися якісно новими кроками для створення умов для лібералізації ринків.  Це також має стосуватися ринків сільськогосподарської та харчової продукції.  Таким чином, ми можемо очікувати успіху лише за умови підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції.  А це, у свою чергу, можна реалізувати лише в умовах інноваційного розвитку.