Вплив строків сівби та густоти стояння соняшнику на водний режим грунту в Правобережному Степу України
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2019.01.034Ключові слова:
соняшник, гібриди, строки сівби, густота стояння рослин, водний режим ґрунту, урожайністьАнотація
У статті наведені результати наукових досліджень з впливу строків сівби та густоти стояння соняшника на водний режим ґрунту в Правобережному Степу України. Дослідження проводилися на Кіровоградській ДСГДС НААН України, яка знаходиться у чорноземній зоні Правобережного Степу України і кліматичні умови станції є типовими для даного регіону.
Дослідженнями встановлено, що кількість доступної вологи в шарі ґрунту 0-10 см на період третього строку сівби була меншою порівняно з першим і другим, відбулося поступове зменшення кількості доступної рослинам вологи у посівному шарі ґрунту. Також встановлено, що запаси доступної рослинам вологи в метровому шарі ґрунту перед сівбою, у фазі цвітіння та перед збиранням були неоднаковими у роки досліджень і змінювалися за строками сівби та залежали від густоти стояння рослин. Особливого значення для рослин соняшника набуває вміст доступної вологи в 0-100 см шарі ґрунту після утворення кошиків. В цей період соняшник інтенсивно споживає доступну вологу з більш глибоких шарів ґрунту. Після цвітіння ростові процеси у рослин соняшника призупиняються, уповільнюється використання вологи з ґрунту. У цей час посилюються процеси наливання та дозрівання насіння, відбувається накопичення олії в сім’янках, рослини соняшника не потребують такої кількості вологи, як у початкові періоди росту і розвитку.
Встановлено, що рівень продуктивності соняшника значною мірою визначається умовами водного режиму ґрунту. Водний режим формується погодними умовами, величиною запасів вологи в ґрунті, кількістю та інтенсивністю опадів за рік, у т.ч. і за вегетативний період. Значною мірою водний режим ґрунту залежить від морфологічних особливостей гібридів, густоти стояння рослин, строків сівби та технології вирощування. За цих умов густота рослин у 60 тис га сприяє економній витраті вологи на формування одиниці врожаю з гектара. Найвищу врожайність насіння забезпечив гібрид LG 55.82 за першого строку сівби – 3,85 т / га.
Враховуючи щорічне варіювання погодних умов весняного періоду сівби, її слід проводити диференційовано із врахуванням водного та теплового режимів. Високі запаси вологи в ґрунті протягом вегетації слугують передумовою високих врожаїв рослин соняшника.
Посилання
Volf, V. H. (1972). Soniashnyk [Sunflower]. Kyiv: Derzhsilhospvydav, 228.
Desiatnyk, L. M., Tsyliuryk, O. I. (2017). Vodnyi rezhym gruntu v posivakh soniashnyku [Water regime of the soil in sunflower sowing]. Ahrobiznes sohodni, 8., 34–40.
Dospekhov, B. A. (1985). Metodyka polevoho opyta [Methods of field experience] Moscow: Ahropromyzdat, 315.
Diakov, A. B. (1986). Osobennosty vodopotreblenyia posevov podsolnechnyka v sviazy s yzmenenyem dostupnosty vlahy v techenye vehetatsyy [Features of water consumption of sunflower sowing dueto changes in the availability of moisture during the growing season]. VNYYMK. Krasnodar, 15., 51–62.
Kartamyshev, N. Y. (2008). Pryemy byolohyzatsyy pry vozdelyvanyy podsolnechnyka [Methods of biologization in the cultivation of sunflower] Zemledelye, 8.,39-40.
Morozov, V. K. (1959). Podsolnechnyk [Sunflower]., 228.
Nesterchuk, V. V. (2017). Produktyvnist hibrydiv soniashnyku zalezhno vid hustoty stoiannia roslyn ta mikrodobryv v umovakh pivdnia Ukrainy [The productivity of sunflower hybrids depending on the density of plants and microfertilizers in the conditions of southern Ukraine]. Kherson, 199.
Nykytchyn, D. Y. (1993). Podsolnechnyk [Sunflower]. Kyiv: Urozhai, 192.
Pustovoit, V. S. (1975). Podsolnechnyk [Sunflower]. Moscow: Kolos, 591.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
