Аналіз екологічної ніші Vallonia pulchella (Muller 1774) у дерново-літогенних ґрунтах на сіро-зелених глинах (Нікопольський марганцеворудний басейн)
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2019.05.008Ключові слова:
фітоіндикація, твердість ґрунту, просторова неоднорідність, екологічна ніша, Vallonia pulchellaАнотація
У роботі наведено результати дослідження екологічної ніші мікромолюска Vallonia pulchella (Muller 1774), з використанням едафічних та фітоіндикаційних показників. Дослідження проведено в червні 2018 року на науково-дослідній ділянці у межах Нікопольського марганцеворудного басейну, а саме у дерново-літогенних ґрунтах на сіро-зелених глинах. Експериментальний полігон складав зі 105 проб, розташованих у межах 7 трансект (по 15 проб у кожній). Відстань між рядами в полігоні становить 3 м. Кількісний облік мікромолюска здійснено за допомогою методу ручного розбирання ґрунтово-зоологічних проб розміром 25×25 см на глибину трапляння тварин. Середня щільність мікромолюска Vallonia pulchella становить 2,27 екземплярів. За едафічними характеристикам, найбільша кількість молюска спостерігається на глибині 45-50 см (8,37%), а найменша – 0-5мм (2,16%). В аналізі агрегатних фракцій чисельність молюска має амплітудний характер, і варіює у діапазоні від 10,53% до 2,69%, найбільша їх кількість припадає на агрегатні фракції 2-3 мм (22,61%), найменша – <0,25мм (2,69%). Встановлено залежність чисельності мікромолюска від едафічних властивостей біогеоценозу та фітоіндикаційних показників. Виявлено, що характерною особливістю досліджуваної території є підвищений рівень органічних речовин, а також забезпеченість ґрунту азотом. На підставі наданої едафічної та фітоіндикаційної характеристики оцінено властивості екологічної ніші Vallonia pulchella. Отримані результати можуть розглядатися як базові при екологічній оцінці штучних ґрунтоподібних конструкцій. Подальші дослідження будуть спрямовані на аналіз угруповань мікромолюска в просторово-часовій динаміці.
Посилання
Balašev I. Nazemnye mollûski (Gastropoda, Pulmonata) Poltavskoj oblasti. [Ground mollusks (Gastropoda, Pulmonata) of Poltava region] Nauč. zap. Gos. prirodovedč. muzeâ. Lʹvov, 2010. Vyp. 26. s. 191-198.
Bondarʹ, G. A., Žukov, A. V. (2011). Èkologičeskaâ struktura rastitelʹnogo pokrova, sformirovannogo v rezulʹtate samozarastaniâ dernovo-litogennyh počv na lessovidnyh suglinkah. [The ecological structure of vegetation formed as a result of self-growth of sod - lithogenic soils on loesslike loams] Vìsnik Dnìpropetrovsʹkogo deržavnogo agrarnogo unìversitetu, 1, s. 54-62.
Bulavkina O.V., T.G. Stojko «Opredelitelʹ nazemnyh mollûskov lesostepi Pravoberežnogo Povolžʹâ» [Persistent "Key to terrestrial mollusks of the forest-steppe of the right-bank Volga region"] M: Tovariŝestvo naučnyh izdanij KMK, 2010. s. 96.;
Vadûnina A. F., Korčagina Z. A. Metody issledovaniâ fizičeskih svojstv počv. [Methods of studying the physical properties of soils] M., Agropromizdat. 1986. 416 s.
Voloh, P. V., Uzbek, Ì. H. (2010). Sučasnij g̀runtogenez na rekulʹtivovanih lìtozemah zoni stepu Ukraïni. [Modern soil genesis on the reclaimed lithosomes of the steppe zone of Ukraine] Vìsnik Dnìpropetrovsʹkogo deržavnogo agrarnogo unìversitetu. 1, s. 39-47.
Žukov A. V., Zadorožnaâ G. A. Prostranstvennaâ izmenčivostʹ tverdosti rekulʹtiviruemyh počv. [Spatial variability of hardness of reclaimed soils] Principy èkologii. 2017. No 3. s. 66-80
Žukov A.V., Kunah O.N., Novikova V.A., Ganža D.S. «Fitoindikacionnoe ocenivanie kateny soobŝestv počvennoj mezofauny i ih èkomorfičeskaâ organizaciâ» [«Phytoindication assessment of the catena of soil mesofauna communities and their ecomorphic organization»] Biologičnij visnik MDPU ìmenì Bogdana Hmelʹnicʹkogo 6 (3), s. 91-117, 2016;
Liharev I.M., Rammelʹmejer E.S. Nazemnye mollûski fauny SSSR. [Ground mollusks of the fauna of the USSR] M.- L.: Izd-vo AN SSSR, 1952. 512 s. (Opredeliteli po faune SSSR. T. 43).
Medvedev V. V. Struktura počvy. [Soil structure] Harʹkov. 2008. 406 s.
Pahomov A. E., Konovalova T. M., Žukov A. V. GIS-podhod dlâ ocenki izmenčivosti èlektroprovodnosti počvy pod vliâniem pedoturbacionnoj aktivnosti slepyša (Spalax microphthalmus). [GIS approach for assessing the variability of the electrical conductivity of the soil under the influence of the pedoturbation activity of mole rats (Spalax microphthalmus)] Vìsnik Dnìpropetrovsʹkogo unìversitetu. Bìologìâ. Ekologìâ. 2010. Vip. 18, t. 1. s. 58-66. https://doi.org/10.15421/011009
Perevozkin P.P., Gordeev M.I. Èkologičeskaâ niša: Metodičeskaâ razrabotka. [Ecological niche: Methodological development] Tomsk: Centr učebno-metodičeskoj literatury TGPU, 2004. s. 20
Sverlova N.V., Guralʹ R.Ì. Viznačnik nazemnih molûskìv zahodu Ukraïni. [Determinant of land molluscs in western Ukraine] Lʹvìv, 2005. 218 s.
Šebanìn V.S., Kramarenko S.S., Ganganov V.M. Analìz strukturi populâcìj. [Population structure analysis] Mikolaïv, 2008. 232 s.;
Dray, S., Legendre, P., Peres-Neto, P. (2006). Spatial modelling: a comprehensive framework for principal coordinate analysis of neighbours matrices (PCNM). Ecological Modelling, 196, 483-493. https://doi.org/10.1016/j.ecolmodel.2006.02.015
Didukh Ya. P. (2011). The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. Kyiv: Phytosociocentre, 176.
Graveland, J. & van der Wal, R. (1996). Decline in snail abundance due to soil acidification causes eggshell defects in forest passerines. Oecologia, 105(3), pp. 351-360
https://doi.org/10.1007/BF00328738
Hall, L., Krausman, P., & Morrison, M. (1997). The habitat concept and a plea for standard terminology. Wildlife Society Bulletin, 25, 173-182.
Hirzel A. H., Guisan A. (2002). Which is the optimal sampling strategy for habitat suitability modeling // Ecological Modelling. 157(2-3), 331-341.
https://doi.org/10.1016/S0304-3800(02)00203-X
Hubricht L. 1985. The distributions of the native land mollusks of the Eastern United States. Fieldiana: Zoology New Ser: 24. 191 p. https://doi.org/10.5962/bhl.title.3329
Hutchinson G. E. (1957). Concluding remarks // Cold Spring Harbour Symposium on Quantitative Biology, 22.,415-427.
https://doi.org/10.1101/SQB.1957.022.01.039
Jones, C.G. & Shachak, M. (1990). Fertilization of the desert soil by rock- eating snails. Nature, 346(6287), pp. 839-841.
https://doi.org/10.1038/346839a0
Jones, C.G. & Shachak, M. (1994). Desert snail's daily grind. Natural History, 103(8), pp. 56-61.
Kearney, M. P., & Cameron, R. A. D. (1979). A field guide to the land snails of Britain and North West Europe. Collins, London.
Martin, K., & Sommer, M. (2004). Relationships between land snail assemblage patterns and soil properties in temperate-humid forest ecosystems. Journal of Biogeography, 31(4), 531-545.
https://doi.org/10.1046/j.1365-2699.2003.01005.x
Millar, A. J., & Waite, S. (1999). Mollusks in coppice woodland. Journal of Conchology, 36, 25-48.
Müller, J., Strätz, C., & Hothorn, T. (2005). Habitat factors for land snails in European beech forests with a special focus on coarse woody debris. European Journal of Forest Research, 124(3), 233-242. https://doi.org/10.1007/s10342-005-0071-9
Nekola, J. C. (2003). Large-scale terrestrial gastropod community composition patterns in the Great Lakes region of North America. Diversity and Distributions, 9(1), 55-71.
https://doi.org/10.1046/j.1472-4642.2003.00165.x
Pidwirny, M. "Concept of Ecological Niche." Fundamentals of Physical Geography, 2nd Edition. 2006. (Sept. 12, 2010) http://www.physicalgeography.net/fundamentals/9g.html
Simkiss, K. (1976). Intracellular and extracellular routes in bioremineralization. Symposia of the Society of Experimental Biology, 30, pp. 423-444
Thompson, L., Thomas, C.D., Radley, J.M.A., Williamson, S. & Lawton, J.H. (1993). The effect of earthworms and snails in a simple plant community. Oecologia, 95(2), pp. 171-178.
https://doi.org/10.1007/BF00323487
Weaver, K. F., Anderson, T., & Guralnick, R. (2006). Combining phylogenetic and ecological niche modeling approaches to determine distribution and historical biogeography of Black Hills mountain snails (Oreohelicidae). Diversity and Distributions, 12(6), pp. 756-766.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
