Екосистемні послуги як об’єкт трансдисциплінарної колаборації
DOI:
https://doi.org/10.31548/biologiya15(2).2024.002Ключові слова:
екосистемні послуги, граничні об’єкти, трансдисциплінарні дослідження, наукова методологія, інтеграція знань.Анотація
Концепція екосистемних послуг являє собою одночасно світоглядний зміст, предмет фундаментальних досліджень, методологічну основу для реалізації прикладних проєктів, практичний підхід до управління природокористуванням, платформу для співпраці міжнародних урядових і неурядових організацій, засіб продукування нових знань. Проведене дослідження спрямоване на аналіз сучасного стану окресленого наукового напряму, визначення ключових трендів досліджень в галузі екосистемних послуг, які потребують посиленої уваги та розвитку, і виокремленні перспективних напрямів трансдисциплінарної колаборації у сфері реалізації екосистемних послуг та управління їх виробництвом. Методи дослідження включали ітеративний інформаційний пошук, аналіз наукової літератури та огляд сучасних методологічних підходів. На основі опрацьованих джерел виокремлено сім комплексних напрямів досліджень екосистемних послуг та двадцять самостійних відгалужень. Екосистемні послуги охарактеризовані як граничний об’єкт. Основні результати вказують на потребу в інтеграції наукових дисциплін, залученні широкого кола стейкхолдерів та консолідації перспектив розвитку різних сфер діяльності для досягнення компромісу у використанні та збереженні екосистемних послуг. Показана роль граничних організацій у досягненні цих цілей. Виявлено недостатню інтеграцію між соціальними та екологічними дисциплінами в українській науці та названі вірогідні причини такої ситуації. Висновки підкреслюють важливість трансдисциплінарного підходу до дослідження екосистемних послуг. Перспективи подальших досліджень включають розширення співпраці між науковцями та практиками, а також удосконалення методологічних підходів для комплексного вивчення есосистемних послуг.
Посилання
Gangahagedara, R., Subasinghe, S., Lankathilake, M., Athukorala, W., & Gamage, I. (2021). Ecosystem services research trends: A bibliometric analysis from 2000–2020. Ecologies, 2(4), 366–379. https://doi.org/10.3390/ecologies2040021
Seppelt, R., Dormann, C. F., Eppink, F. v., Lautenbach, S., & Schmidt, S. (2011). A quantitative review of ecosystem service studies: Approaches, shortcomings and the road ahead. Journal of Applied Ecology, 48(3), 630–636. https://doi.org/10.1111/j.1365-2664.2010.01952.x
Lautenbach, S., Mupepele, A. C., Dormann, C. F., Lee, H., Schmidt, S., Scholte, S. S. K., Seppelt, R., van Teeffelen, A. J. A., Verhagen, W., & Volk, M. (2019). Blind spots in ecosystem services research and challenges for implementation. Regional Environmental Change, 19(8), 2151–2172. https://doi.org/10.1007/s10113-018-1457-9
Wang, B., Zhang, Q., & Cui, F. (2021). Scientific research on ecosystem services and human well-being: A bibliometric analysis. Ecological Indicators, 125, 107449. https://doi.org/10.1016/J.ECOLIND.2021.107449
Kumar, P. (Ed.). (2012). The economics of ecosystems and biodiversity: ecological and economic foundations. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781849775489
Langemeyer, J., Gómez-Baggethun, E., Haase, D., Scheuer, S., & Elmqvist, T. (2016). Bridging the gap between ecosystem service assessments and land-use planning through Multi-Criteria Decision Analysis (MCDA). Environmental Science & Policy, 62, 45–56. https://doi.org/10.1016/J.ENVSCI.2016.02.013
García-Nieto, A. P., Huland, E., Quintas-Soriano, C., Iniesta-Arandia, I., García-Llorente, M., Palomo, I., & Martín-López, B. (2019). Evaluating social learning in participatory mapping of ecosystem services. Ecosystems and People, 15(1), 257–268. https://doi.org/10.1080/26395916.2019.1667875
Allan, J. I., Auld, G., Cadman, T., & Stevenson, H. (2022). Comparative fortunes of ecosystem services as an international governance concept. Global Policy, 13(1), 62–75. https://doi.org/10.1111/1758-5899.13036
Steger, C., Hirsch, S., Evers, C., Branoff, B., Petrova, M., Nielsen-Pincus, M., Wardropper, C., & van Riper, C. J. (2018). Ecosystem services as boundary objects for transdisciplinary collaboration. Ecological Economics, 143, 153–160. https://doi.org/10.1016/J.ECOLECON.2017.07.016
Schutter, M. S., & Hicks, C. C. (2021). Speaking across boundaries to explore the potential for interdisciplinarity in ecosystem services knowledge production. Conservation Biology, 35(4), 1198–1209. https://doi.org/10.1111/cobi.13659
Kostytskyi, M. V. (2014). Logic as Methodology of Scientific Cognition (particularly in Jurisprudence). Philosophical and Methodological Problems of Law, (1), 3–13. (In Ukrainian)
Zahvoyska, L. (2014). Theoretical approaches todetermining economic value of forest ecosystems services:benefits of pure standstransformation into mixed stands. Scientific proceedings of the forestry academy of sciences of Ukraine, (12), 201–209. (In Ukrainian)
Nestoriak, Yu.Yu. (2015). Some theoretical approaches to the economic valuation of forest area based on ecosystem services. Scientific bulletin of UNFU, 25(4), 82–88. (In Ukrainian)
Arkhypova, L., & Prykhodko, M. (2020). Ecosystem services – Analysis of international experience of concept. Ecological safety and balanced use of resources, 2(20), 24–32. https://doi.org/10.31471/2415-3184-2019-2(20)-24-32 (In Ukrainian)
Havadzyn, N., & Melnychuk, І. (2020). Improvement of tools for implementation of ecosystem service functions. Market infrastructure, 41, 215–220. https://doi.org/10.32843/infrastruct41-35 (In Ukrainian)
Guston, D. H. (2001). Boundary Organizations in Environmental Policy and Science: An Introduction. In Science, Technology, & Human Values (Vol. 26, Issue 4). https://doi.org/10.1177/016224390102600401
Honeck, E., Gallagher, L., von Arx, B., Lehmann, A., Wyler, N., Villarrubia, O., Guinaudeau, B., & Schlaepfer, M. A. (2021). Integrating ecosystem services into policymaking – A case study on the use of boundary organizations. Ecosystem Services, 49, 101286. https://doi.org/10.1016/J.ECOSER.2021.101286
Johnson, J. T., Howitt, R., Cajete, G., Berkes, F., Louis, R. P., & Kliskey, A. (2016). Weaving Indigenous and sustainability sciences to diversify our methods. In Sustainability Science (Vol. 11, Issue 1). https://doi.org/10.1007/s11625-015-0349-x
Tengö, M., Hill, R., Malmer, P., Raymond, C. M., Spierenburg, M., Danielsen, F., Elmqvist, T., & Folke, C. (2017). Weaving knowledge systems in IPBES, CBD and beyond – lessons learned for sustainability. Current Opinion in Environmental Sustainability, 26–27, 17–25. https://doi.org/10.1016/J.COSUST.2016.12.005
Costanza, R. (2008). Ecosystem services: Multiple classification systems are needed. Biological Conservation, 141(2), 350–352. https://doi.org/10.1016/j.biocon.2007.12.020
Chornomordenko, D. І. (2015). Modern ecology and transdisciplinary research methodology. Gileya: scientific herald, (97), 247–252. (In Ukrainian)
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
