Мутагенна депресія пшениці озимої (triticum aestivum l.) при дії гамма-променів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.01.008

Ключові слова:

озима пшениця, гамма-промені, депресія, мутагенез

Анотація

Метою наших досліджень було виявити особливості депресивних наслідків післядії різних доз гамма-променів у сортів пшениці озимої французької селекції за показниками схожості, виживання, морфометрії, врожайності. Досліджено показники схожості та виживання, проходження основних фаз онтогенезу у рослин пшениці озимої сортів французької селекції (Courtiot та Gallixe) у першому поколінні. Встановлено вплив мутагенної депресії на показники структури врожайності (морфометрію стиглих рослин) та встановити рівень їх мінливості. У 2019 - 2020 рр. досліди проводились на дослідних полях науково-дослідного центру Дніпровського державного аграрно-економічного університету. У дослідах використовувалося насіння сортів Courtiot та Gallixe, опромінене гамма-променями у дозах 100, 150, 200, 250, 300 Гр. Контроль - сухе насіння. Сорт Gallixe можна віднести до стійких до дії гамма-променів, сорт Courtiot до високосенсетивних. Показники схожості та виживання прямо корелювали з зростанням дози, причому доза 200 Гр вже була напівлетальною, доза 250 Гр. для сорту Courtiot сублетальною, доза 300 Гр. цілком летальною, для сорту Gallixe сублетальною була доза 300 Гр. при котрій майже не отримано рослинного матеріалу. Надійно відтворюють картину мутагенної депресії такі показники як висота рослин, вага зерна з головного колосу та маса тисячі зерен, частково (крім доз 100-150 Гр) вага зерна з рослини. На депресію сорту доза мутагену впливає більше, ніж генотип сорту, показник висота рослини чітко демонструє мутагенну депресію. За результатами факторного та дискримінантного аналізу як показники на котрі впливає генотип-мутагенна взаємодія варто використовувати схожість та виживання, стерильність пилку, висоту рослин, вагу зерна з колосу, масу тисячі зерен. Оптимальними, з огляду на подальше використання для отримання мутацій, є дози 100 – 200 Гр., можливе використання дози 250 Гр. для сорту Gallixe.

Посилання

Asif J. (2020). Effect of different pre-treatments on seed germination of Prosopis juliflora and Dalbergia sissoo: a step towards mutation breeding, Journal of forest science, 66, 80-88.

https://doi.org/10.17221/64/2019-JFS.

Hallajian M.T. (2016). Mutation Breeding and Drought Stress Tolerance in Plants, Drought Stress Tolerance in Plants, 2, 359-383.

https://doi.org/10.1007/978-3-319-32423-4_13.

Hiroyasu Y. (2018). Mutation breeding of ornamental plants using ion beams, Breeding Science, 68(1), 71-78.

https://doi.org/10.1270/jsbbs.17086

Kolakar S.S., Nadukeri S., Jakkeral S.A., Hanumanthappa M. & Gangaprasad S. (2018). Role of mutation breeding in improvement of medicinal and aromatic crops: Review, Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry, SP3, 425-429. doi: http://dx.doi.org/10.4171/2267- 0412.100e108.

Nazarenko M., Lykholat Y., Grigoryuk I. & Khromykh N., (2018). Optimal doses and concentrations of mutagens for winter wheat breeding purposes. Part I. Grain productivity, Journal of Central European Agriculture, 19(1), 194-205. https://doi.org/10.5513/JCEA01/19.1.2037

Nazarenko M., Beiko V. & Bondarenko M. (2019). Induced mutations of winter wheat caused by gamma-rays fixed on plant height and stem structure, Agriculture and Forestry, 65(3), 75-83.

https://doi.org/10.17707/AgricultForest.65.3.06

Naveed A., Nazir A., Abdu, H., Raza S. & Muhammad A. (2015). Mutation breeding: a tool to improve wheat yield and yield components, Life Science, 9 (1), 3274-3279.

Shu Q.Y., Forster B.P. & Nakagava H., (2013). Plant mutation breeding and biotechnology. CABI publishing, Vienna.

https://doi.org/10.1079/9781780640853.0000

Spencer-Lopes M.M., Forster B.P. & Jankuloski L. (2018). Manual on mutation breeding. Third edition. Food and Agriculture Organization of the United Nations, Rome.

Xicun D., Xia Y., & Wenjian L. (2016). Plant Mutation Breeding with Heavy Ion Irradiation at IMP, Journal of Agricultural Science, 8(5), 34-41.

https://doi.org/10.5539/jas.v8n5p34

Завантаження

Опубліковано

2021-02-25

Номер

№ 1(89) (2021)

Розділ

Агрономія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).