Видове різноманіття та життєвий стан дендрофлори клінічної лікарні АТ «Українська залізниця» м. Дніпро

Анотація

Розглянуто роль озеленення лікарняних територій. За мету дослідження обрано ідентифікацію видового складу та оцінку життєвого стану зелених насаджень клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров’я» акціонерного товариства «Укрзалізниця» у м. Дніпро. Для її досягнення застосовано методи маршрутних та візуальних обстежень, аналізу та розрахунків.

Обстежено асортимент деревно-чагарникової рослинності та виявлено 44 види, що належать до 35 родів і 18 родин. Встановлено неоднорідність дендрофлори за видовим різноманіттям залежно від місця зростання рослин на території лікарні. Наведено відсоток участі хвойних та листяних порід у зелених насадженнях із розподілом життєвих форм. Асортимент Голонасінних рослин оцінено як недостатній. Визначено найрізноманітнішу за таксономічним та найчисельнішу за кількісним складом родини – відповідно Rosaceae та Сupressaceae. Виокремлено дерева та чагарники за декоративними властивостями. Акцентовано увагу на проблемі, що обумовлена неконтрольованим самовідтворенням деяких деревних порід: Robinia pseudoacacia, Acer negundo, Acer ptatanoides, Morus alba, Fraxinus lanceolata, Ulmus pumila, Padus racemosa. З’ясовано, що озеленення вказаної території сформоване переважно за рахунок інтродуцентів. Панівне становище за представниками Північної Америки. Найпоширенішими видами між ними були Thuja occidentalis, Robinia pseudoacacia, Acer negundo. Здійснено розподіл дерев та чагарників за відношенням до зволоження: домінантною групою визначено мезофіти (40,5 % від загальної кількості рослин), ксерофітами, ксеромезофітами та мезоксерофітами охоплено 56,7 %. Оприлюднено дані замірів діаметрів стовбурів (в межах 2-106 см) та висоти рослин з обґрунтуванням її варіації, залежно від віку. Найвищі особини трапляються серед видів Populus nigra та Populus Simonii. Оцінено життєвий стан зелених насаджень за відповідними категоріями. Кількість здорових екземплярів зафіксовано на рівні показника 63,7 %. Решту (36, 3 %) представлено породами різного ступеня ослаблення та пошкодження. Серед них левову частку рослин (23 %) віднесено до першої категорії. Надано рекомендації щодо оптимізації асортименту дослідженої дендрофлори та окреслено перспективу подальших наукових розвідок.