Урожайність і якісні показники зерна сої залежно від застосування органічних добрив із збалансованим умістом тривалентного хрому
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.05.0011Анотація
Висвітлено результати впливу органічних добрив «Біопроферм», «Біоактив» та «Біохром» із збалансованим умістом тривалентного хрому виготовлених методами відповідно біологічної ферментації та кавітації на урожайність та якісні показники зерна сої сорту Устя в умовах Західного Лісостепу.
Метою дослідження було вивчити їх вплив на ріст і розвиток рослин та урожайність сої сорту Устя в умовах Західного Лісостепу.
Польові і лабораторні дослідження виконано в умовах західного Лісостепу упродовж 2013-2016 рр. на дослідному полі Подільського державного аграрно-технічного університету. Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем типовий важкосуглинкового гранулометричного складу.
Агротехніка вирощування сої загальноприйнята для умов західного Лісостепу України. Супутні дослідження і спостереження виконано за загальноприйнятими методиками.
Встановлено, що у всіх варіантах, де вносилися органічні добрива «Біоактив», «Біопроферм» за рахунок покращення агрофізичних, агрохімічних властивостей ґрунту та його біологічної активності покращувався поживний і водний режим ґрунту, що забезпечило збільшенню польової схожості на 6,7-7,1 % та виживання рослин на 4,4-4,6 %, висота рослин зросла на 5,9-8,2 см порівняно з контролем.
Найбільша площа листкової поверхні рослин сої у фазу кінець цвітіння – 41,6 тис.м2/га або на 8,9 тис.м2/га більше контролю була на варіанті, де вносили під основний обробіток ґрунту 10 т/га органічного добрива «Біопроферм» із збалансованим умістом тривалентного хрому та обприскували рослини сої під час вегетації рідким органічним добривом «Біохром» - 5 л/га. На цьому варіанті фотосинтетичний потенціал становив 2,384 млн.м2 діб/га або на 0,348 млн.м2 діб/га більше контролю, чиста продуктивність фотосинтезу у фазу цвітіння становила 10,52 г/м2 на добу або на 0,84 г/м2 на добу більше контролю.
Досліджено, що органічні добрива, виготовлені за новітніми технологіями, в усі роки досліджень впливали на підвищення врожайності сої. Так, у варіанті, де під зяблеву оранку вносили органічні добрива «Біопроферм» у дозі 10 т/га та виконували позакореневе підживлення рідким органічним добривом «Біохром» (5 л/га), в середньому за роки досліджень урожайність була на 1,25 т/га більше, ніж у контролі і на 0,18 т/га більше, ніж у варіанті з внесенням органічного добрива «Біоактив» у дозі 10 т/га та обприскуванням рідким органічним добривом «Біохром» в дозі 5 л/га під час вегетації рослин культури.
Ключові слова: соя, ріст і розвиток рослин, урожайність, якість зернаПосилання
Bunchak O.M. (2017). Osoblyvosti formuvannya vrozhayu soyi umistom zalezhno vid zastosuvannya orhanichnykh dobryv, vyhotovlenykh za novitnimy tekhnolohiyamy [Features of the formation of soybean crop contents depending on the application of organic fertilizers, manufactured according to the latest technologies] - Visnyk Dnipropetrovs'koho derzhavnoho ahrarno-ekonomichnoho fakul'tetu. Dnipro, no 3. P 36-40.
Iskra R.Ya., Fedoruk R.S., Antonyak H.L. (2014). Khrom u zhyvlenni tvaryn: monohrafiya [Chromium in animal nutrition: monograph]. K.: Ahrar. nauka, 3-35.
Anderson R.A. (1997). Nutritional factors influencing the glucose/insulin system: Chromium [Nutritional factors influencing the glucose/insulin system: Chromium]. Journal of American College Nutrition. - V. 16. 404-410. https://doi.org/10.1080/07315724.1997.10718705
Solohub L. I., Antonyak H. L., Babych N. O. (2007). Khrom v orhanizmi lyudyny i tvaryn [Chromium in the human body and animals]. L'viv: Yevrosvit, 128.
Katalыmov M.V. (1985). Mykroэlementы y udobrenyya [Microelements and fertilizers] // M.: Khymyya, 1965. 330 s.[Hyhyena okruzhayushchey sredы // Pod redaktsyey H.Y. Sydorenko M.: Medytsyna. P. 140-146.
Samantary S., Rout G.R., Das P. (1998). Role of chromium on plant growth and matabolim [Role of chromium on plant growth and matabol] Acta Physiol. Plantarum. V. 20. no 2. P. 201-212. https://doi.org/10.1007/s11738-998-0015-3
Shuvar I. A., Sendets'kyy V. M., Bunchak O. M., Hnydyuk V. S., Tymofiychuk O. B. (2015). Vyrobnytstvo ta vykorystannya orhanichnykh dobryv [Production and use of organic fertilizers]. Ivano-Frankivs'k: Symfoniya forte. 596.
Bunchak O. M., Mel'nyk I. P., Kolisnyk N. M., Hnydyuk V. S. (2013). „Sposib otrymannya orhanichnykh dobryv novoho pokolinnya iz zbalansovanym vmistom tryvalentnoho khromu” ["A method for obtaining organic fertilizers of a new generation with a balanced content of trivalent chromium"]. Patent na korysnu model' no 85187. byul. no 21.
Dospekhov B.A. (1985). Metodyka polevoho opyta. [Field experiment technique] M.: Ahropromyzdat. 10-75 p.
Babych A. O., Bakhmat M. I., Bakhmat O. M. (2013). Soya – ahroekolohichni osnovy vyroshchuvannya, pererobky i vykorystannya [Soybean - agroecological bases of cultivation, processing and use] Kyyiv : Medobory. – 5-40 p.
Nychyporovych A.A., Strohanova L.E., Vlasova M.P. (1986). Fotosyntetycheskaya deyatel'nost' rastenyy v posevakh [Photosynthetic activity of plants in crops] L. Yzd-vo ANSSSR. 68 s.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
