Екологічні ризики застосування гербіцидів у кормових агроекосистемах Полісся
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.02.004Ключові слова:
гербіциди, кормова сівозміна, екотоксикологічне навантаження, екологічний ризикАнотація
Актуальність представлених досліджень зумовлена глобальним зростанням екотоксикологічних навантажень у агроекосистемах, яке має загрозу збільшення у трофічному ланцюгу рослина-тварина-людина, що характерний саме для кормових агроекосистем. Представлені у даній науковій публікації результати отримано у короткотривалому польовому досліді Інституту сільського господарства Полісся НААНУ впродовж 2016-2018 р.р., розгорнутому на дерново-середньопідзолистих ґрунтах в Коростенському агроґрунтовому районі Центрального Полісся. Дослід проводився у 3-пільній кормовій сівозміні люпин вузьколистий- пшениця озима - кукурудза на зелену масу, де вивчалася ефективність гербіцидів IV покоління та їхніх бакових сумішей із гербіцидами I покоління. Застосування гербіцидів у досліджуваній сівозміні дозволило зберегти врожай зерна люпину вузьколистого - до 0,28-0,60 т/га (+25,2 %...+54,1 % до контролю), пшениці озимої – до 0,39-0,77 т/га (+17,5 %...+32,5 % до контролю), кукурудзи на зелену масу - на рівні 17,3-34 т/га (+156 %...+306 % до контролю). Максимальний ефект мала система захисту на основі бакових сумішей гербіцидів I та IV поколінь: люпин вузьколистий (Прадо+ Базагран) – пшениця озима (Гранстар Про 75 + Пріма) – кукурудза на зелену масу (Тітус+ Пріма), але забезпечила зростання ризику екотоксикологічного забруднення агроекосистеми у 17 разів порівняно із системою на основі гербіцидів IV покоління (Прадо, Гранстар Про та Тітус), підтримуючи ризик екотоксикологічного навантаження у кормовій агроекосистемі у межах «малонебезпечного».
В умовах великої кількості гербіцидів на ринку для обґрунтованості економічної та екологічної доцільності вибору препарату виробник потребує відомостей про компенсацію екотоксикологічного навантаження у агроекосистемі приростом врожайності (зменшенням забур’яненості), тому було запропоновано додатковий показник – коефіцієнт виправданості екологічного ризику (КВЕР), який вказує, якою часткою додаткового врожаю компенсується збільшення вірогідного забруднення ґрунту пестицидом. За результатами оцінки АЕТІ та КВЕР було доведено, що в цілому для ротації досліджуваної кормової сівозміни найменш екологічно ризикованою та виправданою приростами врожайності є така система захисту рослин від бур’янів на основі гербіцидів IVпокоління: Люпин вузьколистий (Прадо) – Пшениця озима (Гранстар Про) – кукурудза на зелену масу (Тітус), яка забезпечує компенсацію збільшення вірогідного забруднення ґрунту проростом врожайності культур в середньому за ротацію сівозміни на рівні 209 т. кормових одиниць на умовний кілограм вірогідного забруднення ґрунту гербіцидами.
Посилання
Pavliuk, S. D. (2014). Otsinka ekolohichnoho ryzyku zastosuvannia pestytsydiv u plodovykh nasadzhenniakh [Otsinka ekolohichnoho ryzyku zastosuvannia pestytsydiv u plodovykh nasadzhenniakh]. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrainy. Available at: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Agronomija/article/viewFile/1143/1097/ [inUkrainian].
Radionovskaya,Ya. E. (2012). Otsenka ekologicheskogo riska primeneniya pestitsidov pri zaschite vinogradnyih nasazhdeni y Ukrainyi otvredny i horganizmov [Otsenka ekologicheskogo riska primeneniya pesti-tsidov pri zaschite vinogradnyih nasazhdeniy Ukrainy i ot vrednyih organizmov]. Vinogradarstvo i vinodelie. Available at: https://www.elibrary.ru/item.asp?id=25088239/[in Russian].
Carazo-Rojas, E., &Pérez-Rojas, G.,& Pérez-Villanueva, M. &oth. Pesticide monitoring and ecotoxicological risk assessment in surface water bodies and sediments of a tropical agro-ecosystem [Pesticide monitoring and ecotoxicological risk assessment in surface water bodies and sediments of a tropical agro-ecosystem]. Environmental Pollution.Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/29909306. doi: 10.1016/j.envpol.2018.06.020/ [in English].
Karaulna, V. (2015). Ekotoksikologicheskaya otsenka pestitsidnoy nagruzki na territorii hozyaystvovaniya Stavischenskogo rayona Kievskoy oblasti [Ekotoksikologicheskaya otsenka pestitsidnoy nagruzki na territorii hozyaystvovaniya Stavischenskogo rayona Kievskoy oblasti]. Sbalansirovannoe prirodopolzovanie. Available at: https://ideas.repec.org/a/bnu/journl/v4y2015i2p143-146.html/ [in Russian].
Toygildina,I. A. &Toygildin, A. L. &Eremina, S. A. Ekotoksikologicheskaya otsenka primeneniya pestitsidov na territorii Ulyanovskoy oblasti [Ekotoksikologicheskaya otsenka primeneniya pestitsidov na territorii Ulyanovskoy oblasti]. Vestnik Ulyanovskoy GSHA. Availableat: https://cyberleninka.ru/article/n/ekotoksikologicheskaya-otsenka-primeneniya-pestitsidov-na-territorii-ulyanovskoy-oblasti/ [inRussian].
KulikovaN. A. (2010). Gerbitsidy i iekologicheskie aspekty iihprimeneniya [Gerbitsidyi i ekologicheskie aspektyi ih primeneniya]. Moscow: Knizhnyiydom «LIBROKOM», 152. [in Ukrainian].
RudaL.A. (2009). Biolohichnaaktyvnistitoksykolohichnivlastyvostiherbitsydivpokhidnykhsulfonilsechovyny. Problemykharchuvannia,1, 53 - 59.[in Ukrainian].
Patyka V. P., Tarariko O. H. (2002). Ahroekolohichnyi monitorynh silskohospodarskykh zemel [Ahroekolohichnyi monitorynh silskohospodarskykh zemel]. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 296. [in Ukrainian].
Kavetskyi V. M. (2002). Ekotoksykolohichnyi monitorynh ahrotsenotychnoho pokryvu (kontseptsiia ta kryterii otsinky stanu ahrotsenoziv). Naukovyivisnyk NAU, 2, 24 - 30. [in Ukrainian].
Kavetskyi V.M. (2002). Ekotoksykolohichne obgruntuvannia zastosuvannia zasobiv khimizatsii. Ahroekolohichnyi zhurnal, 2, 24 - 30. [in Ukrainian].
Kavetskiy, V. N. &Bagatskaya, E. N. (2006). Sistema ekotoksikologicheskih issledovaniy okruzha-yuscheysredyi - osnova obespecheniya vnutrennego dinamicheskogo ravnovesiya ekosistem. [Cistema ekotoksikologicheskih issledovaniy okruzha-yuscheysredyi - osnova obespecheniya vnutrennego dinamicheskogo ravnovesiya ekosistem].Sovremennyie problem itoksikologii. Available at:http://medved.kiev.ua/web_journals/arhiv/toxicology/2006/2_20[in Russian]
Sánchez-Bayo, F.&Tennekes, H. A. (2015). Environmental Risk Assessment of Agrochemicals - A Critical Appraisal of Current Approaches [Environmental Risk Assessment of Agrochemicals - A Critical Appraisal of Current Approaches]. Toxicity and Hazard of Agrochemicals.Available at:https://www.intechopen.com/books/toxicity-and-hazard-of-agrochemicals/environmental-risk-assessment-of-agrochemicals-a-critical-appraisal-of-current-approaches.
Metodika polevogo opyita (s osnovami statisticheskoy obrabotki re-zultatov issledovaniy). (1985). [Metodika polevogo opyita (s osnovami statisticheskoy obrabotki rezultatov issledovaniy)]. Moscow: Agropromizdat, 351. [in Russian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
