Аналіз генотипових параметрів добору кролематок різних структурних елементів кросу Hyla
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi1(101).2023.008Ключові слова:
кролі, успадковуваніть, кореляція, продуктивність, молочність, багатоплідність, селекціяАнотація
Сучасні методи селекції кролів засновані на використанні генотипових параметрів, оцінка яких дозволяє здійснювати ефективну роботу з підвищення продуктивності кролів. Метою роботи було вивчити показники успадковуваності ознак продуктивності кролематок, встановити зв'язок між ними та дослідити вплив самців на реалізацію продуктивності кролематок. Дослідження проводились з використання кролів прабатьківських форм кросу Hyla – самців GPC (n=47) та кролематок GPD (n=79), а також кролематок материнської форми – NG (n=223). Вивчали успадковуваність ознак селекції кролематок, оцінювали кореляційні та регресійні зв’язки між ними, а також силу впливу самців з різним ваговим індексом на продуктивність кролематок материнської форми.
Результати досліджень вказують, що кролематки материнської форми переважали самиць прабатьківської форми за молочністю на 1814 г (р ≤ 0,01), однак поступалися їм за багатоплідністю. Оцінюючи коефіцієнти кореляції між ознаками продуктивності кролематок прабатьківської форми, між багатоплідністю та великоплідністю було виявлено вірогідний (р ≤ 0,05) середній зворотній зв’язок (r = -0,561). У кролематок материнської форми між великоплідністю та живою масою кроленят у віці 21 доби зв'язок був сильний прямий (r=+0,794) (р ≤ 0,05).
Встановлено, що основні ознаки відтворення кролематок материнської форми мають низьку успадковуваність (0,02 – 0,21).
Виявлено вірогідний вплив самців з різним ваговим індексом на великоплідність (21% (р≤0,001)) та на молочність (18 % (р≤0,001)) кролематок материнської форми.
Одержані результати досліджень матимуть значну практичну цінність при плануванні селекційної роботи з різними структурними елементами кросу Hyla.
Посилання
Havrysh, O. M. (2020). Uspadkovuvanist ta stupin fenotypovoho dominuvannia selektsiinykh oznak pry skhreshchuvanni porid kroliv poltavske sriblo ta novozelandska bila. Effective Rabbit Breeding and Fur Farming, (5), 25–36. doi:10.37617/2708-0617.2019.5.25-36
Kovalenko, V. P., Nezhlukchenko, T. I., & Plotkin, S. Ya. (2001). Henetyko-matematychni metody kontroliu y upravlinnia selektsiinymy prohramamy u tvarynnytstvi. Taurian Scientific Bulletin., (20), 55–64.
Luchyn, I. (2004). Metod otsinky vidtvoriuvalnoi zdatnosti krolematok riznykh henotypiv. Nauk.-tekhn. biul. In-t tvarynnyts-tva, (87), 38–41.
Falconer, D. S. (1996). Introduction to quantitative genetics . Harlow: Prentice Hall.
Fortun-Lamothe, L., & Sabater, F. (2003). Estimation de la production laitière à partir de la croissance des lapereaux. У 10èmes journ. rech. cunicole (с. 69–72). Paris: ITAVI Ed.
Ezzeroug, R., Belabbas, R., Argente, M. J., Berbar, A., Diss, S., Boudjella, Z., ... García, M. d. l. L. (2020). Genetic correlations for reproductive and growth traits in rabbits. Canadian Journal of Animal Science, 100(2), 317–322. doi:10.1139/cjas-2019-0049
Moustafa, H., El-Raffa, A., Shebl, M. K., El-Delebshany, A., & El-Sayed, N. (2014). Genetic evaluation of some economic traits in a maternal line of rabbits. Egyptian Poultry Science Journal, 34(1), 85–98. doi:10.21608/epsj.2014.5308
Al-Sobayil, K. A., Al-Homidan, A. H., Khalil, M. K., & Mehaia, M. A. (2005). Heritabilities and genetic analysis of milk yield and components in crossing project of Saudi rabbits with Spanish V-line. Livestock Research for Rural Development,, 17(10).
Iraqi, M. (2008). Estimation of heritability and repeatability for maternal and milk production traits in New Zealand White rabbits raised in hot climate conditions. Livest. Res. For Rural Develop, 2(12), 223–242.
Khalil, M. H., & Al-Saef, A. M. (2008, June). Methods, criteria, techniques and genetic responses for rabbit selection: a review. In Proc. 9th World Rabbit Congress (pp. 1-22).
Luchyn, I. S. (2022). Selection justification of the technology of intensive production of rabbit meat. Animal Husbandry of the Steppe of Ukraine, 1(2), 171-179. https://doi.org/10.31867/2786-6750.1.2.2022.171-179
Nied´zwiadek, S. (1981). . Zasady hodowli królików (The principles of breeding rabbit, in Polish). Warszawa: PWRiL.
Belabbas, R., García, M. L., AinBaziz, H., Berbar, A., Zitouni, G., Lafri, M., ... Argente, M. J. (2016). Ovulation rate and early embryonic survival rate in female rabbits of a synthetic line and a local Algerian population. World Rabbit Science, 24(4), 275. doi:10.4995/wrs.2016.5301
Matics, Z., Nagy, I., Gerencsér, Z., Radnai, I., Gyovai, P., Donkó, T., ... Szendrő, Z. (2014). Pannon breeding program in rabbit at Kaposvár University. World Rabbit Science, 22(4), 287. doi:10.4995/wrs.2014.1511
Ragab, M., & Baselga, M. (2011). A comparison of reproductive traits of four maternal lines of rabbits selected for litter size at weaning and founded on different criteria. Livestock Science, 136(2-3), 201–206. doi:10.1016/j.livsci.2010.09.009
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
