Оцінка сучасного агробіологічного стану полезахисних лісосмуг Лісостепу Правобережного
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.1(107).2024.011Ключові слова:
полезахисні лісосмуги, екологічний стан, умови функціонуванняАнотація
Значний вік полезахисних лісосмуг, заходи інтенсивного землеробства та глобальне потепління призводять до погіршення умов їх функціонування і пригнічення. Мета дослідження – проаналізувати сучасні агробіологічні особливості полезахисних лісосмуг Лісостепу правобережного в умовах інтенсивного землеробства та глобального потепління.
Дослідження проводили у межах 25 лісосмуг на визначених тест-полігонах довжиною по 100 м у чотирьох повтореннях. Визначали кількість рядів дерев у кожній лісосмузі, віддаль дерев між рядами та у рядах, ширину і висоту лісосмуги, обхват стовбура дерев на висоті 1,3 м, поширення хвороб та шкідників на листі дерев.
Кількість рядів дерев у полезахисних лісосмугах змінювалась від трьох до дев’яти. Основні лісосмуги мали 5-9 рядів дерев, а додаткові – 3-4 ряди; продувні – 4-5 рядів, а щільні – 9 рядів. Віддаль дерев між рядами у різних полезахисних лісосмугах становила 1,0-3,5 м. Більшу ширину міжрядь мали додаткові полезахисні лісосмуги, порівняно з основними, у 1.5-3 рази. У рядах полезахисних лісосмуг дерева висаджувались на віддалі 1,0-2.0 м. Більш розріджено були створені продувні лісосмуги, а більш густо – щільні. Різниці між віддаллю дерев урядах основних та додаткових полезахисних лісосмуг одних і тих же конструкцій не було виявлено. Найбільше зрідження дерев у рядах полезахисних лісосмуг, порівняно із проектованим висаджуванням, виявлене у щільній основній лісосмузі – 70 % та продувній основній лісосмузі – 60 %. У решти лісосмугах зрідження дерев у рядах також було значним і склало 50 %. Ширина полезахисних лісосмуг варіювала від 7 до 20 м. Найширшими були щільні полезахисні лісосмуги, а найвужчими – продувні. Найбільше хвороб та шкідників було виявлено на клені звичайному щільної лісосмуги. Розвивалася хвороба борошниста роса на 30% листя та виявлено грубе поїдання 45 % листової поверхні. Найбільша кількість дерев із засихаючими верхівками та бічними гілками була виявлена у основній продувній лісосмузі: 20 % дерев ясену звичайного та 37 % дерев клену звичайного, а також у 15 % дерев ясену звичайного основної ажурної лісосмуги.
Посилання
Hladun, H.B., Hladun, Yu.H., Yukhnovskyi, V.Iu. (2013). Optimization of forest reclamation complex on an adaptive-landscape basis. Naukovyi visnyk NUBiP, 187 (2), 104-111.
Lukisha, V.V. (2013). Problems of field protective forest belts in agrolandscapes of Ukraine in the context of climate change. Ekolohichni nauky, 2 (25), 56-64.
Lukisha, V.V. (2013). Ecological functions of field protective forest plantations. Ekolohichni nauky, 1, 56-64.
Tkachuk O.P., Viter N.H. (2022). Biological aspects of the functioning of field protection forest strips in the conditions of climate change. Zbalansovane pryrodokorystuvannya, 1, 101–107. DOI: 10.33730/2310–4678.1.2022.255218
Tkachuk O.P., Viter N.H. (2022). Ecological problems of the functioning of field protection forest strips in conditions of climate change. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrayiny, 2 (96). URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/download/16044/14408
Lukisha V.V. (2018). Structure of phytocenoses of field protection forest strips in Livoberezhny Forest Steppe. Ekolohichni nauky, 3 (22), 57–63.
Furdychko, O.I., Stadnik, A.P. (2008). Forest reclamation as a major factor in stabilizing steppe ecosystems. Ekolohiia ta noosferolohiia, 19, 3 (4), 13-24.
Klymenko M.O., Tkachuk O.P., Pankova S.O. (2021). Ecological problems of the functioning of field protection forest strips in the conditions of the Pravoberezhny Forest Steppe. Silʹsʹke hospodarstvo ta lisivnytstvo, 1 (20), 179–194. DOI:10.37128/2707-5826-2021-14
Dudiak, N.V., Pichura, V.I., Potravka, L.O. (2019). Ecological and economic aspects of afforestation in Ukraine in the context of sustainable land use. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, 2, 49-63.
Maksymenko, N.V. (2009). Agroecological significance of the long-term existence of the forest belt system. Naukovi pratsi Umanskoho un-tu sadivnytstva, 71, 229-232.
Yukhnovskyi, V.Iu. (2005). Forest agrarian landscapes of plain Ukraine: optimization, standards, ecological aspects. Kyiv: Instytut ahrarnoi ekonomiky, 273.
Bila, Yu.M. (2016). Protective afforestation in agrolandscapes of the south-eastern part of the Bayrach steppe. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 26.3, 15-21.
Petrovych O.Z. (2014). Forest protection forest strips in the context of implementing the concept of ecosystem services. Ekosystemy, yikh optymizatsyya ta okhorona, 11, 42–49.
SOU 02.02-37-476. Secondary school 02.02-37-476. Trial plots are forest-managed. Laying method. Chynnyy vid 01.05.2007. Kyyiv: Minahropolityky Ukrayiny, 2006, 32.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
