Продуктивність люцерни посівної за органічного виробництва рослинної сировини в умовах зміни клімату
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2(102).2023.006Ключові слова:
люцерна посівна, сорт, висота, органіка, облистяність, бутонізація, цвітіння, урожайність, суха речовинаАнотація
У статті наведено результати досліджень впливу режимів використання травостою на кормову продуктивність різних екотипів люцерни посівної. За умов зміни клімату люцерна посівна формувала стабільні показники продуктивності на органічному фоні удобрення у поєднанні з вапнуванням ґрунту. Відмічено зростання урожайності листостеблової маси в першому укосі люцерни посівної за основними фазами росту і розвитку, яке незалежно від сортових особливостей культури знаходилось в інтервалі 22,4-23,5 т/га у фазі бутонізації, 27,6-28,4 т/га – на початку цвітіння та 28,3-29,2 т/га – у цвітінні.
Встановлена залежність параметрів урожаю від строків скошування попереднього укосу згідно з режимами використання травостою. За відчуження травостою люцерни у фазі бутонізації, в другому укосі показники були найменшими та становили 8,6 т/га. Спостерігалось зростання урожайності за другого режиму до 13,0 т/га за скошування травостою на початку цвітіння. Зміна схеми скошування травостою в межах режиму впливала на показники урожаю листостеблової маси, які обумовлювались висотою рослин за фонами удобрення та фазою розвитку відчуження травостою в першому укосі.
На основі аналізу отриманих даних можна зробити висновок, що незалежно від зміни чергування укосів за основними фазами росту і розвитку культури, відмічена її витривалість та стабільність продукувати незалежно від гідротермічних умов вегетаційного періоду.
Посилання
Naukovi osnovy vyrobnytstva orhanichnoi produktsii v Ukraini : monohrafiia. Za red. Hadzala, Ya.M., Kaminskoho V.F. Ahrarna nauka, 2016. 592 S.
Skalskyi V.V. Orhanichne zemlerobstvo : problemy ta perspektyvy. Ekonomika APK. 2010. № 4. S.48-53.
Kvitko H.P., Polishchuk I.S. Protopish I. H., Mazur V.A., Korniichuk O.V.,. Hetman N.Ia, Demydas H.I. Bahatorichni travy, yak pryrodnyi faktor stabilnoho rozvytku ahropromyslovoho vyrobnytstva Ukrainy. Zb. nauk. prats NNTs «Instytut zemlerobstva NAAN». 2014. Vyp. 7. S. 186-196.
Petrychenko V.F., Korniichuk O.V., Veklenko Yu.A. Stalyi rozvytok lukopasovyshchnoho kormovyrobnytstva v umovakh zmin klimatu. Visnyk ahrarnoi nauky. 2018. № 6. S.25-32.
Petrychenko V.F., Hetman N.Ia., Veklenko Yu.A. Obgruntuvannia produktyvnosti liutserny posivnoi za tryvaloho vykorystannia travostoiu v umovakh zminy klimatu. Visnyk ahrarnoi nauky. 2020. №3. S. 20-26.
Demydas H.I., Kvitko H.P., Tkachuk O.P.,Kovlenko V.P., Hetman N.Ia., 6Demtsiura Yu.V. Bahatorichni bobovi travy yak osnova pryrodnoi intensyfikatsii kormovyrobnytstva; za red. prof. H.I. Demydasia, H.P. Kvitka. K. : posibnyk. TOV «Nilan-LTD». 2013. 322 s.
Petrychenko V.F., Hetman N.Ia., Tsyhanskyi V.I. Liutserna posivna yak stabilizuiuchyi chynnyk intensyfikatsii kormovyrobnytstva. Visnyk ahrarnoi nauky.2018. № 10. S.19-26.
Hetman N.Ia., Kvitko M.H., Tsyhanskyi V.I. Liutserna posivna : monohrafiia. Vinnytsia. TVORY, 2021. 428 s.
Petrychenko V.F., Kvitko H.P. Liutserna z novymy yakostiamy dlia kulturnykh pasovyshch. Ahrarna nauka, 2010. 96 s.
Buhaiov Vasily, Horenskyy Vitaly, Liatukiene Aurelija. The response of Medicago sativa to aluminium toxicity under laboratory and field conditions. Zemdirbyste-Agriculture. 2018. vol. 105, No. 2, p. 141-148.
Tsyhanskyi V. I. Formuvannia travostoiu liutserny posivnoi v period vehetatsii zalezhno vid elementiv tekhnolohii vyroshchuvannia. Zbirnyk naukovykh prats Vinnytskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Silskohospodarski nauky. 2014. Vyp. 5 (82). S. 68-79.
Rusko M.P., Attina N.F., Matsenko T.N. Produktyvnist i khimichnyi sklad liutserny zalezhno vid rezhymiv vykorystannia. Visnyk ahrarnoi nauky. 2002. № 11. S. 25-27.
Hetman N.Ia. Sortovi resursy liutserny posivnoi v intensyfikatsii polovoho kormovyrobnytstva. Silske hospodarstvo ta lisivnytstvo. 2020. Vyp. 19. S. 51-64.
Zabarnyi, O. S.Vplyv hidrotermichnykh umov na urozhainist lystosteblovoi masy liutserny v umovakh pravoberezhnoho Lisostepu. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu: Ahronomiia, 2009. № 13. S. 430-434.
Kvitko M., Hetman N., Butenko A., Demydas H., Moisiienko V., Stotska S., Burko L., Onychko V. Factors of increasing alfalfa yteld capacity under conditions of the forest-steppe/ Agraarteadus. 2021. 32 (1). R.59-66. (Scopus).
Hetman N.Ia., Kvitko M.H. Produktyvnist liutserny posivnoi zalezhno vid sortovykh osoblyvostei ta hidrotermichnykh umov Lisostepu pravoberezhnoho. Silske hospodarstvo ta lisivnytstvo. 2020. Vyp. 17. S. 143-155.
Dillehay, B.L. and W.S. Curran. "Comparison of herbicide programs for weed control in glyphosate-resistant alfalfa" Weed Technol. 2010. no. 24. P. 130-138.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
