Ефективність мікродобрив «Реаком» на посівах буряків цукрових
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2016.04.011Ключові слова:
мікродобрива «Реаком», буряки цукрові, продуктивністьАнотація
Метою дослідження є вивчення нових форм мікродобрив «РЕАКОМ» на посівах буряків цукрових. Під час досліджень використовували польові і лабораторні методи з математичною обробкою отриманих результатів. Максимальної продуктивності гібриду цукрових буряків Український ЧС-72 досягнуто за внесення у позакореневе підживлення мікродобрива РЕАКОМ-буряк на ОЕДФ + ультрамікроелементи в дозі 4 л/га: врожайність коренеплодів – 47,8 т/га, цукристість – 16,8 %, збір цукру – 8,0 т/га. За інтенсивних технологій вирощування буряків цукрових застосування у позакореневе підживлення хелатних мікродобрив «Реаком» є достатньо ефективним. На фоні дози мінеральних добрив N120P120K120 внесення у позакореневе підживлення мікродобрив «Реаком», 4 л/га у фазі змикання листків у міжряддях покращило динаміку росту і розвитку буряків цукрових, зменшило бал ураження листкової поверхні церкоспорозом порівняно з контролем без мікродобрив на 15-19 % і забезпечило підвищення врожайності коренеплодів – на 3,3-5,4 т/га, цукристості – на 0,1-0,8 %, збору цукру – на 0,9-1,3 т/га.
Посилання
Strilets, O. P. (2013). Produktyvnist tsukrovykh buriakiv zalezhno vid form vnesennia mikrodobryv [Sugar beet productivity as depending on form micronutrients application]. Sugar beet, 4, 18–19.
Zaryshniak, A. S., Strilets, O. P. (2013). Rol mikroudobrenii v povyshenii produktivnosti sakharnoi svekly [Role of micronutrient fertilizers in increasing sugar beet productivity]. Sugar beet, Russia, 4, 10–12.
Shkolnik, M. Ya. (1974). Mikroelementy v zhyzni rastenii [Micronutrients in life of plants]. Leningrad, Russia: Science, 322.
Buriak, I. I. (2003). Udoskonalennia tekhnologii vyroshchuvannia nasinnukiv tsukrovykh buriakiv shliakhom pozakorenevogo vykorystannia dobryv u zoni pravobereghnogo Lisostepu Ukrainy [Improving technology of sugar beet seeds growing by foliar application of fertilizers at Zone of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine]. Institute of bionergy crops and sugar beet, National Agrarian Academy of Science. Ukraine. – 19 s.
Bulygin, S. Yu., Demyshev, L. F., Doronin V. A., ed. (2007). Mikroelementy v selskom khoziaistve [Micronutrients in agriculture]. Dnipropetrovsk, Sich, 100.
Malutin, L. G., Malutina, N. L., Mukhanova, S. M., Eslinger, A. V. (2005). Prymenenie mikro- i makroudobrenii v optimalnom sochetanii [Application micro- and macronutrients fertilizers in optimal ratio]. Sugar beet, Russia, 5, 29–30.
Leshchenko, E. V., Borysuk, V. A. (1991). Nekornevaia podkormka [Foliar application]. Sugar beet: production and procession, 3, 31–33.
Zaryshniak, A. S., Zherdetskyi, I. M. (2007). Pozakoreneve vnesennia mikroelementiv u formi kompleksonativ metaliv na kulturi tsukrovykh buriakiv [Foliar application micronutrients in form chelates of metals on crops of sugar beet]. Sugar beet, 3, 18–20.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).