Фотосинтетична продуктивність посіву люпину вузьколистого залежно від технологічних прийомів
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2016.05.011Ключові слова:
люпин вузьколистий, листкова поверхня, суха речовина, чиста продуктивність фотосинтезу, удобрення, строк сівби, норма висіву насіння, стимулятор ростуАнотація
Наведено результати досліджень із вивчення впливу удобрення, стимулятора росту, способу сівби і норми висіву насіння різних сортів люпину вузьколистого в єдиному технологічному процесі на формування листкової поверхні, накопичення сухої речовини та чистої продуктивності фотосинтезу посіву. Встановлено кореляційні та регресійні залежності між показниками.
Сорти люпину вузьколистого Олімп і Пелікан найвищу врожайність зерна сформували за рівня показника індексу листкової поверхні в діапазоні від 8,1 до 12,7 м2/м2. Індекс листкової поверхні формувався максимальним у сорту Олімп (10,6 м2/м2 – за широкорядного та 9,2 м2/м2 – за звичайного рядкового способу сівби) за внесення N38Р48К66 + N30, у сорту Пелікан – відповідно 12,7 та 12,3 м2/м2 – за внесення N68Р48К66.
Найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу в міжфазний період цвітіння – наливу бобів за широкорядного способу сівби (у сорту Олімп - у середньому від 11,8 до 13,5, у сорт у Пелікан – 10,8-11,8 г/(м2×добу) відмічали на варіантах із внесенням розрахункової на заплановану врожайність дози добрив, де формувалась найвища врожайність зерна люпину вузьколистого.
Посилання
Toomynh Kh. H. Solnechnaia radyatsyia y formyrovanye urozhaia / Kh. H. Toomynh. – L.: Hydrometeoyzdat, 1977. – 204 s.
Nychyporovych A. A. Fotosyntez y teoryya poluchenyya vysokykh urozhaev / A. A. Nychyporovych. – M.: Yzd-vo AN SSSR, 1956. – 330 s.
Saastamoinen M. Effects of environmental factors on grain yield and guality of oats (Avena sativa L.) cultivated in Finland / Marketta Saastamoinen // Acta Agriculturae Scandinavica. – Plant Soil Science. – Volume 48. – 1998. – P. 129-137. https://doi.org/10.1080/09064719809362490
Babych A. O. Vyroshchuvannia zernobobovykh na korm / A. O. Babych. – K.: Urozhai, 1975. – 232 s.
Fyzyoloho-эkolohycheskye osnovы optymyzatsyy produktsyonnoho protsessa ahrofytotsenozov / V. N. Prokhorov, N. A. Laman, K. H. Shashko, V. M. Kravchenko. – Mynsk: Pravo y ekonomyka, 2006. – 370 s.
Ovcharuk V. I. Fotosyntetychna produktyvnist kvasoli ovochevoi zalezhno vid sortu v umovakh pivdennoi chastyny Zakhidnoho Lisostepu / V. I. Ovcharuk, O. V. Ovcharuk, A. A. Myshak / Zb. nauk. prats. – Kam’ianets-Podilskyi, 2012. – Vyp. 20. – S. 10-14.
Kononov A. S. Ahrofytotsenoz y metodы eho yssledovanyya / A. S. Kononov. – Bryansk: «Kursyv», 2009. – 300s.
Nychyporovych A. A. Fotosyntetycheskaya deyatel'nost' rastenyy v posevakh / A. A. Nychyporovych, L. E. Strohonova, N. S. Chmora, M. P. Vlasova. – M.: Yz-vo AN SSSR, 1961. – 136 s.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
