Прогнозування епізоотії сказу в Чернігівській області на основі геоінформаційного аналізу
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.06.025Ключові слова:
сказ, епізоотія, просторово-часовий аналіз, Чернігівська областьАнотація
Актуальність – Характеристика епізоотичної ситуації зі сказу на сучасному етапі повинна базуватися на використанні геоінформаційних систем, що дасть змогу здійснювати не тільки аналіз ситуації, а й формувати припущення / прогнози розвитку епізоотичного процесу та корегувати використання засобів специфічної профілактики сказу.
Мета – Визначити географічні тенденції та зміни видової структури епізоотії сказу в Чернігівській області в 2017 році порівняно з попереднім роком.
Методи – Проаналізовано дані щодо випадків сказу, що були діагностовано Чернігівською державною регіональною лабораторією ветеринарної медицини в 2012-2017 рр. Були застосовані описові методи просторової статистики: еліпси стандартних відхилень, оцінка щільності ядра. Для перевірки пропорцій випадків сказу серед котів, собак і лисиць в 2016 та 2017 роках використовувався двостадійний z-тест для двох пропорцій.
Результати – У 2017 році в Чернігівській області було зареєстровано 72 випадки захворювання тварин на сказ,що на 39 випадків менше, ніж у 2016 році. Як і в попередні роки, переважали випадки сказу серед собак і котів. Координати випадків сказу в 2017 році поширювалися на північ і схід області. Оцінка щільності ядра визначила гарячі точки випадків сказу в центральних і східних районах.
Висновки – У 2017 році порівняно з попереднім роком абсолютна кількість випадків сказу знизилася у Чернігівській області. Центральний та західний райони демонстрували стаціонарність прояву сказу, а нові вогнища з'явилися у східних районах. Епізоотична ситуація характеризувалася незмінно високим антропургічним проявом захворювання за рахунок переважання у видовій структурі випадків серед собак і котів.
Ключові слова: сказ, епізоотія, просторово-часовий аналіз, Чернігівська областьПосилання
Achylov, V.H., & Nedosyekov, V.V. (2013). Kharakterystyka epizootychnoho protsesu skazu u Khmelʹnytsʹkiy oblasti [Characteristics of epizootic process of rabies in the Khmelnitsky region]. Veterynarna medytsyna Ukrainy – Veterinary Medicine of Ukraine, 6, 14-17 [in Ukrainian].
Tkachenko, O.A., Hlebenyuk, V.V., & Korolenko, L.S. (2014). Epizootychnyy monitorynh skazu v Dnipropetrovsʹkiy oblasti [Epizootic monitoring of rabies in the Dnipropetrovsk region]. Naukovo-tekhnichnyy byuletenʹ Naukovo-doslidnoho tsentru biobezpeky ta ekolohichnoho kontrolyu resursiv APK – Science and technology bulletin of SRC for biosafety and environmental control of agro-industrial complex, 2, 1, 123-128 [in Ukrainian].
Atamas, V.Ya, Perotskaya, L.V., Maslenikova, S.I. (2008). Osoblyvosti epizootolohiyi skazu tvaryn v pivdennykh oblastyakh Ukrayiny [Features of epizootology of rabies animals in the southern regions of Ukraine]. Ahrarnyy visnyk Prychornomor'ya – Agrarian Bulletin of the Black Sea Region, 42, 8-12 [in Ukrainian].
Nedosekov V., Grishok L., Polupan I., & Ivanov M (2009) Ozdorovlenyy territorii Ukrainy vid skazy – nevidkladne zavdannay nauki i praktyky
Busol, V., Horzheyev, V., Postoy V., & Kozachenko, O. (2002). Epizootolohichnyy monitorynh. Skaz [Epizootological monitoring. Rabies]. Veterynarna medytsyna Ukrainy – Veterinary Medicine of Ukraine, 4, 8-11 [in Ukrainian].
Padalka, O.V. (2003). Dynamika epizootychnoho protsesu ta napruzhenistʹ epizootychnoyi sytuatsiyi shchodo skazu v riznykh rehionakh Ukrayiny [The dynamics of the epizootic process and the tension of the epizootic situation regarding rabies in different regions of Ukraine]. Ahrarnyy visnyk Prychornomor'ya – Agrarian Bulletin of the Black Sea Region, 21, 46-53 [in Ukrainian].
Golik, M. O., Polupan, I. M., Nedosekov, V. V. (2015). Analiz epizootychnoi sytuatsii zi skazu v Chernihivskii oblasti' [Analysis of the epizootic situation of rabies in the Chernihiv region] Veterynarna medytsyna Ukrainy – Veterinary Medicine of Ukraine, 5, 5-8 [in Ukrainian].
Polupan, I., Bezymennyi, M., Golik, M., Drozhzhe, Z., Nychyk, S., & Nedosekov, V. (2017). Spatial and temporal patterns of enzootic rabies on the territory of Chernihiv oblast of Ukraine. Journal for veterinary medicine, biotechnology and biosafety, 3, Iss. 2, 31-36.
Silverman, B. W. Density estimation for statistics and data analysis (1986). Chapman & Hall/CRC.
https://doi.org/10.1007/978-1-4899-3324-9
Fotheringham, A.S., Brunsdon, C., Charlton, M. (2000). Quantitative geography: Perspectives on spatial data analysis. Sage Publications Ltd.
Nelson, T.A., Boots, B. (2008). Detecting spatial hot spots in landscape ecology. Ecography, 31, Iss. 5, 556-566.
https://doi.org/10.1111/j.0906-7590.2008.05548.x
Golik, M.O., Karlovska, K.P., Nedosekov, V.V., & Polupan, I.M. (2015). Kharakterystyka epizootychnoyi sytuatsiyi zi skazu v Ukrayini [Characteristics of the epizootic situation for rabies in Ukraine]. Tvarynnytstvo Ukrayiny – Stock raising of Ukraine, 9, 16-19 [in Ukrainian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).