Вміст селену в кормах зони Поділля України за використання в раціонах великої рогатої худоби

Автор(и)

  • T. Prilipko Подільський державний аграрно-технічний університет image/svg+xml
  • P. Zakharchuk Подільський державний аграрно-технічний університет image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.01.022

Ключові слова:

селен, раціон, корми, велика рогата худоба, шрот, комбікорм, ґрунт, вміст, сіно

Анотація

Наведені результати вмісту селену в кормах раціонів великої рогатої худоби зони Поділля України. Встановлено, що, що серед зелених кормів найбільшим вмістом селену відзначаються люцерна (0,073 мг/кг СР), суміші гороху з вівсом (0,060 мг/кг), вики з вівсом (0,057 мг/кг) та конюшини (0,057 мг/кг). На відміну від сіна, у таких грубих кормах, які є похідними соняшника, зокрема кошики з верхів'ями стебел та лушпиння, відмічена досить висока концентрація селену – 0,135 і 0,114 мг/кг СР відповідно. Більш високим вмістом цього елемента характеризується силос із суміші кукурудзи і соняшнику (0,067 мг/кг), а також силос з гички цукрових буряків. Найменше селену міститься у силосі із кукурудзяних стебел без качанів – 0,039 мг/кг СР. Із зернових найбільше селену у сої (0,101 мг/кг) і горосі (0,098 мг/кг), а найменше – у пшениці і сорго (0,054 і 0,060 мг/кг). Привертає до себе увагу рівень селену у соєвому і соняшниковому шротах – 0,145 і 0,139 мг/кг, що навіть вище, ніж у соєвій і соняшниковій макусі та у зернових кормах. Високий вміст селену відмічено у кормах тваринного походження, а з них – у м'ясо-кістковому борошні (0,231 мг/кг) і сухому збираному молоці (0,112 мг/кг). Щодо вмісту селену в комбікормі для великої рогатої худоби, то він у середньому складав 0,088 мг/кг. Сухий жом за рівнем селену поступався перед комбікормом на 0,012 мг/кг (0,076 проти 0,088 мг/кг).

Посилання

Ibatullin I. I., Veshytskyi V. A., Otchenashko V. V. (2003). Vykorystannia selenu v roslynnytstvi i tvarynnytstvi. K.: NAU, 193 p.

Dylbazy H. Y. (1981). Profylaktyka belomyshechnoi bolezny buivoliat / Selen v byolohyy (Materialy 3-i nauchn. konf.) Baku: Elm, T.-Z. P. 233 – 234.

Prylipko T. M., Zakharchuk P. B., Kostash V. B., Shulko O.P. (2016). Peretravnist pozhyvnykh rechovyn za vykorystannia riznykh selenovmisnykh dobavok v ratsioni bychkiv. Naukovyi visnyk LNU vet.med. i biotekhnlohii im.Hzhytskoho. Seriia «Silskohospodarski nauky». Lviv, T.18 №2(67). P. 204-20 https://doi.org/10.15421/nvlvet6745

Prylipko1 T., Gonchar V., Kostash V.( 2017). The effect of different selenium sources on productivity and carcass quality of pigs. Scientific achievements in agricultural engineering, agronomy and veterinary medicine. Polish Ukrainian cooperation Kraków, p. 35-43

Diachenko L.S., Prylipko T.M. (2004). Pidvyshchennia efektyvnosti vykorystannia kormiv bychkamy na vidhodivli shliakhom balansuvannia ratsioniv za selenom. Kormy i kormovyrobnytstvo mizhvidomchyi tematychnyi naukovyi zbirnyk Vyp. 54. Vinnytsia. P. 143–149.

Prylipko T. M. (2001). Novi aspekty vykorystannia selenu v ratsionakh velykoi rohatoi khudoby. Ahrarni visti. Bila Tserkva, P.13–14.

Surai P.F (2002). Selenium in ponetry nutrition: antioxidant properties, deficiency and toxicity. Worlds PonltrySeienceJjurnal. V. 58. P 333 – 346. https://doi.org/10.1079/WPS20020026

Gunta Utesh C., Gurta Subhus C. (2000). Selenium in soils and crops, deficiencies in livestock and humans: Implications for management: Abstr. International Sumposium on soil and Plant Analysis «Opportunities for Horizons for Soil, Plant and Water Analysis», Brisbane, March 22-26, 1999 Comun. Soil Sci and Plant Anal. 31, № 11-14. P. 1412. https://doi.org/10.1080/00103620009370538

Hinze K. J., Lardy G. P., Marchello M. J., Finley J. W. (2002). Selenium accumulation in beet: Effekt of dietary stltnium and geographical area of animal origin. J. Agricultural Food Chem. Vol. 50. № 14. P. 3938 – 3942. https://doi.org/10.1021/jf011200c

Завантаження

Опубліковано

2019-02-28

Номер

№ 1(77) (2019)

Розділ

Тваринництво

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).