Продуктивність гібридів соняшника залежно від густоти посіву та ширини міжрядь
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.05.003Ключові слова:
гібриди, соняшник, способи сівби, густота посіву, урожайність, маса 1000 зерен, лушпинністьАнотація
Взаємовідносини рослин у посіві – це конкурентні взаємовпливи на використання ними факторів життя, зокрема світла, води, мінеральних сполук азоту, фосфору, калію та інших елементів.
Норма висіву насіння – керований фактор, який істотно впливає на взаємовідносини рослин у посіві. В розрідженому посіві створюються більш сприятливі умови для росту і розвитку рослин, повніше реалізується їх потенційна продуктивність: більше закладається квіток у кошику, менша пустозерність, крупніші сім'янки.
З агрономічної точки зору оптимальною площею живлення вважається така, яка забезпечує отримання з гектара максимального урожаю основної продукції культури при високій її якості і найменших затратах праці та матеріальних засобів.
Метою роботи було вивчити вплив густоти посіву і ширини міжрядь на ріст, розвиток, урожайність і якість врожаю гібридів соняшника. Виявлення залежностей впливу способу сівби та густоти посіву на процеси росту, розвитку, формування урожайності та якості насіння гібридів соняшника.
Для гібридів Заграва та Український F1 оптимальною виявилася густота посіву 70 тис. рослин/га, врожайність насіння становила 3,76 і 3,79 т/га. Збільшення густоти посіву до 90 тис. рослин/га зумовило зниження врожайності у гібрида Український F1 — на 0,35, гібрида Заграва — на 0,45 т/га в порівнянні з контрольним варіантом (70 тис. рослин/га). Досліджувані гібриди виявилися досить пластичними; врожайність насіння по роках коливалися в межах 3,18–3,79 т/га
Перспективно вирощувати гібриди соняшника з густотою посіву 70 тисяч рослин на гектар із міжряддями 70 см, за якої вдається провести якісний догляд за посівами.
Посилання
Gavriluk M. M., Salatenko V. N., Chekhov A.V.,(2018). Oilseed crops in Ukraine: a textbook . Basis, 420.
Adamenko T. (2005). Prospects of sunflower production in Ukraine in the climate change. Agronomist. 1, 12-14.
Eremenko O.A. (2016). Influence of PPP on the growth, development and formation of sunflower crop in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. NUBiP - scientific reports (electronic edition). 1 (58). Access mode: http://nd.nubip.edu.ua/2016_1/13.pdf.
Yatsenko V.M. (2004). Formation and realization of investment-innovative development of agriculture. Economics of AIC. 12. 23-28.
Gavrilyuk M. M., Salatenko V. N., Chekhov A. V.(2007). Oilseed crops of Ukraine: monograph. Basis. 416 .
Polischuk S. F. (2005). Indicators of oil quality depending on the technology of its production. Handbook of quality of oilseeds. K.: Harvest. 56-58.
Kvitko G. P. (2010). Adaptive energy-saving technologies for growing oilseeds in the conditions of the Right-bank Forest Steppe. Feed and feed production. Vinnitsa. 66. 78–82.
Dospexov V. A. (1985). Methods of field experience. Agropromizdat. 351.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
