Винос та баланс елементів живлення в зернових ланках сівозміни за різних систем удобрення
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.06.011Ключові слова:
елементи живлення, баланс, добрива, ланка сівозміниАнотація
Метою дослідження є вивчення особливостей використання та балансу елементів живлення в зернових ланках сівозміни за застосування різних систем удобрення. Під час досліджень використовували польовий, лабораторний та аналітичний методи. За дози добрив N20Р20К20 на 1 га зернової ланки формувався різкий дефіцит елементів живлення: у ланці ячмінь – конюшина – пшениця озима інтенсивність балансу азоту становила 62%, фосфору – 45%, калію – 21%; ячмінь – вика яра – пшениця озима – відповідно 46%, 55% та 26%. Формування екологічно врівноваженого балансу елементів живлення потребувало в обох ланках сівозміни збільшення дози внесення азотних і фосфорних добрив – більш, ніж удвічі, калійних – у 3-4 рази. На фоні удобрення сівозміни N43Р43К43 + 8,3 т гною на 1 га сівозміни зазначені дози мінеральних добрив у зернових ланках визначено екологічно збалансованими як такі, що формували позитивний баланс азоту і фосфору з незначним дефіцитом калію за інтенсивності його балансу 77-95%. Високий фон удобрення сівозміни нівелював гострий дефіцит внесення добрив у зернових ланках. Екологічно стабільним за азотом і фосфором визначено альтернативний фон удобрення сівозміни з внесенням на 1 га N43Р43К43 + побічна продукція: інтенсивність балансу азоту – 111%, фосфору – 104%, калію – 63%. Подальші дослідження щодо моніторингу балансу елементів живлення у сівозмінах з врахуванням різних джерел їх надходження, особливостей внесення і розподілу добрив є основою для розробки екологічно врівноваженої і ефективної системи удобрення сільськогосподарських культур.
Посилання
Zaryshniak A.S., Balyuk S.A., Lisovyi M.V., Komarista A.V. (2012). Balanc humusu i pozhynykh rechovyn v gruntakh Ukrainy [Balance of humus and nutrients in soils of Ukraine]. Bulletin of agrarian science, 1, 28-32. [in Ukrainian].
Lukowiak R., Grzebisz W., SassenrathG.F. (2016). New insights into phosphorus management in agriculture - A crop rotation approach. Science of The Total Environment, V. 542, 15, 1062-1077.
https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2015.09.009
Liu Y., Ma J., He W., Lei Q., Gao Q., He P. (2017). Temporal and spatial variation of potassium balance in agricultural land at national and regional levels in China. PLoS One, 12(9), 1-17.
https://doi.org/10.1371/journal.pone.0184156
Saiko V.F. (2008). Naukovi osnovy zemlerobstva v kointeksti zmin klimatu [The scientific basis of agriculture in the context of climate change]. Bulletin of agrarian science, 11, 5-10. [in Ukrainian].
Blesh J., Drinkwater L. E. (2013). The impact of nitrogen source and crop rotation on nitrogen mass balances in the Mississippi River Basin. Ecological society of America, V.23, 5, 1017-1035.
https://doi.org/10.1890/12-0132.1
Sassenrath G.F., Schneider J.M., Gaj R., Grzebisz W., Halloran J.M. (2013). Nitrogen balance as an indicator of environmental impact: toward sustainable agricultural production. Agric. Food Syst, 28, 276-289.
https://doi.org/10.1017/S1742170512000166
Venkatesh M.S., Hazra K.K., Ghosh P.K., Khuswah B.L., Ganeshamurthy A.N., Ali M., Singh J. & Mathur R.S. (2017). Long-term effect of crop rotation and nutrient management on soil-plant nutrient cycling and nutrient budgeting in Indo-Gangetic plains of India. Archives of Agronomy and Soil Science, V.63, 14, 2007- 2022.
https://doi.org/10.1080/03650340.2017.1320392
Berge M., Pikula D., Goedhart P.W., Schröder J.J. (2016). Apparent nitrogen fertilizer replacement value of grass-clover leys and farmyard manure in an arable rotations. Soil Use Manage, 32, 9-19.
https://doi.org/10.1111/sum.12246
Bender S.F., Wagg C., and van der Heijden M.G. (2016). An underground revolution: biodiversity and soil ecological engineering for agricultural sustainability. Trends Ecol. Evol, 31, 440-452.
https://doi.org/10.1016/j.tree.2016.02.016
Petrovic B., Đuric S., Vasic M., Tunguz V., Pokluda R. (2018). Effect of Bean Cultivars on Soil Microorganisms. Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mendelianae Brunensis, 66(1), 0155-0160.
https://doi.org/10.11118/actaun201866010155
Mandic V., Krnjaja v., Tomic Z., Bijelic Z, Simic A., Muslic D., Gogic M. (2015). Nitrogen fertilizer influence on wheat yield and use efficiency under different environmental conditions. Chilean journal of agricultural research, 75(1), 92-97.
https://doi.org/10.4067/S0718-58392015000100013
Karpus M.M., Slavov V.P., Lapa M.A. (1995). Detalizovana pozhyvnist kormiv zony Lisostepu Ukrainy [Detail nutrition of feed at the Forest-Steppe zone of Ukraine]. Kiev: Agrarian Science, 348. [in Ukrainian].
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).