Продуктивність сіяних лучих травостоїв залежно від елементів технології вирощування
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.04.009Ключові слова:
продуктивність, видовий склад, удобрення, люцерна посівна, злаковий травостій.Анотація
Наведено результати досліджень щодо впливу видового складу травосумішок, рівня удобрення та стимулятора росту Фумар на продуктивність сіяних лучних травостоїв на чорноземах типових малогумусних Лісостепу правобережного
Експерементальна частина роботи виконана у наукових лабораторіях кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології у виробничому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Агрономічна дослідна станція». Територія дослідної станції знаходиться у Правобережному Лісостепу і входить до складу Білоцерківського агроґрунтового району. Дослідні ділянки було закладено на чорноземах типових малогумусних великопилуватих легкосуглинкових за механічним складом, які характеризуються високим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин. Клімат регіону характеризується нестійким зволоженням та помірним температурним режимом. Середня річна температура повітря складає 6-8°С. Річна сума опадів досягає 562 мм, за вегетаційний період – 354-394 мм (63-70 % від річної норми), які протягом року випадають нерівномірно.
У середньому за перші три роки користування найвпливовішим фактором за виходом з 1 га сухої маси є фактор травостій з часткою участі 60 %. Частка фактора удобрення становить 40 %.
Включення до бобово-злакових травосумішей люцерни посівної, а також використання на кормові цілі одновидового її посіву порівняно із злаковим травостоєм на фонах без внесення мінерального азоту в середньому за перші три роки користування підвищує продуктивність сіяних травостоїв від 5,12–5,54 до 10,44–10,78 т/га сухої маси, від 3,74–4,10 до 8,06–8,68 т/га кормових одиниць, від 0,57–0,66 до 1,70 1,96 сирого протеїну і від 38,9–42,7 до 82,4–91,3 ГДж/га обмінної енергії або в 1,8–3,0 раза, тоді як на фонах із внесенням N60 – відповідно від 7,28–7,59 до 9,42–9,71 т/га, від 5,73–5,93 до 8,27–9,22 т/га, від 1,13–1,21 до 1,89–2,29 т/га і від 59,6–61,7 до 89,4–98,2 ГДж/га, або лише в 1,4–1,6 раза.
Поміж люцерно-злакових травостоїв у перші два роки користування найпродуктивнішим виявився агроценоз, злакова частина якого представлена стоколосом безостим і пажитницею багаторічною.
Найменшу, проте досить високу продуктивність люцерновий і люцерно-злаковий травостої забезпечують без внесення добрив, що в середньому за перші три роки користування коливається в межах 9,95–10,86 т/га сухої маси, 1,70–1,85 т/га сирого протеїну, 82,4–85,8 ГДж/га обмінної енергії, тоді як злакові травостої відповідно 5,12 т/га, 3,74 т/га, 0,57 т/га, 38,9 ГДж/га.
Посилання
Bohovin, A. V. (2009) Vymohy do doboru vydiv trav i travosumishey dlya stvorennya siyanykh riznoho hospodarsʹkoho vykorystannya. [Requirements for the selection of types of grasses and grass mixtures for the creation of sown for various economic uses]. Zbirnyk naukovykh prats NNTs «Instytut zemlerobstva UAAN». 3. P. 112–120.
Veklenko, YU. A. (2003) Rezhymy vykorystannya ta urozhaynistʹ riznotypnykh ukisno-pasovyshchnykh travostoyiv. [Modes of use and yield of different types of sloping pastures]. Kormy i kormovyrobnytstvo. 50. Р. 44–49.
Voloshyn V. N. (2017) Botanichnyy sklad ta produktyvnistʹ luhovykh travostoyiv na seriynykh lisovykh povakh. [Botanical composition and productivity of meadow grasslands on serial forest cover]. Vestnyk Bilorusʹkoyi derzhavnoyi silʹsʹkohospodarsʹkoyi akademiyi. 1. Р. 62–66.
Voloshyn, V. M., Sukaylo, M. V. (2014) Produktyvnistʹ bobovo-zlakovykh travostoyiv na sirykh lisovykh gruntakh Lisostepu.. [Productivity of leguminous-cereal stands on gray forest soils of the Forest-Steppe]. Zbirnyk naukovykh prats NNTs «Instytut zemlerobstva UAAN». 3. P. 142–148.
Demydasʹ, H. I., Prorochenko, S. S., Burko, L. M. (2019) Shchilʹnistʹ i vysota bahatorichnykh ahrofitotsenoziv zalezhno vid vydovoho skladu ta udobrennya. [Density and height of perennial agrophytocenoses depending on species composition and fertilizer]. Tavriysʹkyy naukovyy visnyk. 105. P. 49–55.
Hannaway D. B., Brewer L. J., Ates S, Anderson N. P., Wang G., Filley S., Daly C., Halbleib M. D., Ringo C., Monk S., Moot D. J., Yang X., Chapman D. F. and Sohn P. (2018) Ftatch clover: optimal selection of clover species. Sustainable meat and milk production from grasslands: Proceedings of the 27th General fteeting of the European Grassland Federation. P. 218–220. (in Ireland)
Kurhak V. H. (2010) Luchni ahrofitotsenozy. [Meadow agrophytocenoses]. 374. (in Ukrainian)
Kurhak V. H., Voloshyn V. M. (2017) Pidvyshchennya efektyvnosti vykorystannya bahatorichnykh bobovykh trav na lukakh Ukrayiny. [Improving the efficiency of perennial legumes in the meadows of Ukraine]. Posibnyk ukrayinsʹkoho khliboroba «Biolohizatsiya zemlerobstva»: Naukovo-praktychnyy zbirnyk. 1. Р. 288–291.
Kurhak, V. H., Lukʺyanetsʹ, O. P. (2004) Vplyv typu travostoyu, system udobrennya ta vykorystannya na produktyvnistʹ sukhodilʹnykh luchnykh uhidʹ pivnichnoho Lisostepu Ukrayiny. [Influence of grass type, fertilizer systems and use on the productivity of dry meadow lands of the northern Forest-Steppe of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh pratsʹ Vinnytsʹkoho DAU. 17. Р. 9–15.
Kurhak, V. H., Lukʺyanetsʹ, O. P. (2002) Formuvannya luchnykh travostoyiv na uhiddyakh, vyvedenykh z rilli. [Formation of meadow grasslands on arable land]. Visnyk Bilotserkivsʹkoho DAU. 24. P. 137–145.
Nilsdotter-Linde N., Halling M. A. and Jansson J. (2016) Widening the harvest window with contrasting grass-clover mixtures. The multiple roles of grassland in the European bioeconomy: Proceedings of the 26th General Meeting of the European Grassland Federation. P. 191–193. (in Norway)
Olifirovych, V. O. (2008) Bobovo-zlakovi travosumishky – osnova vyrobnytstva yakisnykh vysokobilkovykh kormiv na skhylovykh zemlyakh. [Legume-cereal grass mixtures are the basis for the production of high-quality high-protein feeds on sloping lands]. Kormy i kormovyrobnytstvo. 61. Р. 118–123.
Slyusar, S. M. (2002) Vplyv rezhymiv udobrennya ta vykorystannya riznodostyhayuchykh travosumishok na yikh produktyvnistʹ. [Influence of fertilizer regimes and use of different-reaching grass mixtures on their productivity]. Visnyk ahrarnoyi nauky. 9. Р. 85–86.
Solyanyk O. P. (2000) Produktyvnistʹ bobovo-zlakovykh travosumishok zalezhno vid rezhymiv yikh vykorystannya na nizynnykh lukakh Polissya Ukrayiny. [Productivity of legume-cereal grass mixtures depending on the modes of their use in lowland meadows of Polissya of Ukraine]. 18. (in Ukrainian)
Yarmolyuk, M. T., (2001) Ahroekolohichni osnovni stvorennya i vykorystannya kulʹturnykh pasovyshch u zakhidnykh rehionakh Ukrayiny. [Agroecological basic creation and use of cultural pastures in the western regions of Ukraine]. Vydavnytstvo Instytutu zemlerobstva i tvarynnytstva zakhidnoho rehionu UAAN «Silʹsʹkyy hospodar». 248. (in Ukrainian)
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
