Біотестування полімерних відходів вилучених з ТПВ
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.06.001Ключові слова:
біотестування, фітотестування, Daphnia magna, Paramecium caudatum, токсикологічні дослідження, відходи полімерівАнотація
Актуальність. Обсяг переробленої полімерної упаковки за останні десять років не перевищив 3 %, а обсяг її накопичення в Україні щорічно зростає на 1 млн. тон.
Мета – встановити ступінь токсикологічного впливу на об’єкти біосфери вилучених із ТПВ полімерів, для оцінки безпеки застосування відходів побутових полімерів як вторинної сировини з метою її подальшої переробки.
Задача ‒ встановити ступінь біологічної та токсикологічної безпеки відходів полімерів вилучених із ТПВ.
Методи та методики: токсикологічні - визначення токсичності води на Daphnia magna гострої за ДСТУ 4173:2003 (ISO 6341:1996, MOD) та хронічної за ДСТУ 4166:2003 (ISO 10706:2000, MOD), та інфузорій Paramecium caudatum, реакції ґрунтової мікрофлори (сапротрофних ґрунтових бактерій КУО/г) згідно МР 2609-82, оцінку фітотоксичної дії на вищі рослини провели вегетаційними методами за ISO 17402-2008, ISO 17126-2005a-b, 11269-1:2012a.
Результатами досліджень встановлено, що водні витяжки з відходів полімерів вилучених із ТПВ та їх суміш не чинять вираженої токсичної дії на гідробіонти. Відсутнім є значущий вплив і на ґрунтові бактерії. Дослідження впливу відходів полімерів на схожість насіння не виявлено фітотоксичного впливу для жодної сільськогосподарської культури. Незначний фітотоксичний вплив спостерігався під час дослідження відходів ПВХ та ПС. Найбільш чутливими до впливу були пшениця та гірчиця. Рівень фітотоксичної дії знаходився в межах допустимого і не перевищив 5,67 %. Оцінка фітотоксичного впливу, на довжину стебла показала наявність впливу від усіх продуктів переробки крім ПВХ. Вплив, характеризувався як слабкий, у межах від - 2,06 % (ПП) до - 13,27 % (ПС). Вплив на довжину кореня був встановлений для зразків із відходами ПС (-7,23 %), що характеризувався як слабкий та ПВХ (-43,52 %) ‒ середній. Найбільш чутливими рослинами до впливу відходів полімерів виявились крес-салат і гірчиця.
Висновки. Досліджені зразки відходів полімерів не виявляють гігієнічно значимих токсичних ефектів впливу на водні та ґрунтові тест об'єкти, навіть у концентраціях 1:1, тому за впливом на перераховані вище тест-організми полімерні відходи із ТПВ віднесено до 4 класу небезпеки. За оцінкою фітотоксичної дії, відходи полімерів віднесено до 4 класу небезпеки, крім ПВХ ‒ 3 клас небезпеки.
Посилання
Website of the State Statistics Service of Ukraine. URL: http: //www.ukrstat. gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/07/Arch_dov_zb.htm (access date: 19.10.2021).
Lei Gu, Togay Ozbakkaloglu. Use of recycled plastics in concrete: A critical review. Waste Managenent. 2016. V. 51. P. 19–42. https://doi.org/10.1016/j.wasman.2016.03.005
Malyshevskaya OS Experience and prospects for solving the problem of handling polymer packaging in the world and in Ukraine. NULES, series biology, biotechnology, ecology. Kyiv, № 5 (75), 2018. P. 37-53.
Review of environmental and medical consequences of waste management: municipal solid waste and similar waste. URL: //www.gov.uk/government/uploads/ system/uploads/attachment_data/file/69391/pb9052a-health-report-040325.pdf.
Relationships Education, Relationships and Sex Education (RSE) and Health Education. URL: //www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment _data/file/69391/pb9052a-health-report-040325.pdf.
Container deposits: the common sense approach towards a ZERO wastes society. The Boomerang Alliance, 2018. - 17 p.
Gregory M. R. Environmental implications of plastic debris in marine settings-entanglement, ingestion, smothering, hangers-on, hitch-hiking and alien invasions. Phil. Trans. R. Soc. B, 2018. V. 364. P. 2013–2025. https://doi.org/10.1098/rstb.2008.0265
The Guardian. Microplastics found in greater quantities than ever before on seabed https://www.theguardian.com/environment/2020/apr/30/microplastics-found-in-greater-quantities-than-ever-before-on-seabed-currents- hotspots
This is how The Ocean Cleanup's mission to clear the Great Pacific Garbage Patch is going https://www.weforum.org/agenda/2020/01/plastic-collection-mission-great-pacific-garbage-patch/ (accessed: 23.09.2021)
Dorger, S. These Countries Produce the Most Plastic Waste. The Street. Feb.26, 2019. URL: https://www.thestreet.com/world/countries-most-plastic-waste-14878534# gid = ci0256b22350022717 & pid = 30-algeria (accessed: 17.10.2021).
Water quality. Determination of acute lethal toxicity to Daphnia magna Straus and Ceriodaphnia affinis Lilljeborg): DSTU 4173: 2003. [Effective from 01.07.2004]. Officer. view. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2004. –22 p.
Water quality. Determination of chronic toxicity of chemicals and water on Daphnia Magna Straus and Ceriodaphnia Affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea): DSTU 4166: 2003 (ISO 10706: 2000, MOD). [Effective from 01.07.2004]. Officer. view. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2004. 22 p.
MR 2609-82. Methodical recommendations on the hygienic substantiation of the maximum permissible concentration of chemicals in the soil. https://docs.cntd.ru/document/1200126486https://www.iso.org/standard/31214.html
ISO 17402 - 2008 - Soil quality - Requirements and guidance for the selection and application of methods for the assessment of bioavailability of contaminants in soil and soil materials. https://www.iso.org/standard/38349.html
ISO 17126 -2005a - Soil quality - Determination of the effects of pollutants on soil flora - Screening test for emergence of lettuce seedlings (Lactuca sativa L.).
ISO 22030: 2005b Soil quality. Biological methods. Chronic toxicity to higher plants. https://www.iso.org/standard/36065.html
ISO 11269-1: 2012a - Soil quality - Determination of the effects of pollutants on soil flora - Part 1: Method for the measurement of inhibition of root growth. https://www.iso.org/standard/51388.html
DSTU 7534: 2014 Greenhouse soils. Method of preparation of water extract. http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=62115
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).