«Зелена економіка» як нова парадигма розвитку сільського господарства
Abstract
Нині, унаслідок нераціонального ведення сільськогогосподарства, на планеті, значною мірою загострилась екологічна
проблема, що ускладнює вирішення глобальної продовольчої проблеми.
З метою вирішення проблеми в межах Програми з охорони довкілля
було запропоновано впровадження механізмів «зеленої» економіки.
Однак, зважаючи на наявність офіційної інтерпретації поняття «зеле-на» економіка фахівцями ЮНЕП та існування ряду визначень українських
вчених, на сьогодні дана дефініція залишається дискусійною. Саме
тому, метою статті є уточнення змісту поняття «зелена» економіка,
а також узагальнення доказівефективності прийомів і методів
«зеленої» економіки у глобальному сільському господарстві, на основі
чого обґрунтувати їх доцільність у вітчизняному аграрному секторі.
У статті, за допомогою загальнонаукових методів аналізу та
логіки, було конкретизовано та сформульовано уточнене визначення
поняття «зелена» економіка. Встановлено, що «зелена» економіка
передбачає взаємозв’язок трьох систем: економічної, екологічно і
соціальної, спільною основою яких є людина. Доведено, що дана дефіні-ція, крім ефекту поліпшення добробуту та соціальної рівності має
включати і збереження людського здоров’я. Разом із тим, комплексний ефект тут має бути досягнений за рахунок збалансованого розвитку
економічної, соціальної та екологічної систем. Також у статті обґрун-товано той факт, що «зелену» економіку можна віднести до розряду
парадигм.
У результаті вивчення емпіричного світового досвіду встановлю-но, що методи «озеленення» сільського господарства, які спрямовані на
відновлення родючості ґрунтів, подолання ерозії угідь, скорочення вико-ристання агрохімікатів та зниження псування і втрати продовольства
мають забезпечити високу дохідність дрібних фермерських госпо-дарств і гарантувати збільшення продовольчих калорій на добу до 3200
ккал на людину до 2050 р. Також у статті обґрунтовано факт наяв-ності екологічної переваги «зеленої» економіки, яка полягає у зупиненні
ерозії ґрунту, втраті біорізноманіття, зменшенні емісії парникових газів
від аграрного виробництва тощо.
У свою чергу, «озеленення» сільського господарства зменшує
енергетичні вимоги виробничих систем на 25─50% порівняно зі звичай-ним сільським господарством на основі хімікатів. На основі методу
узагальнення висунуто гіпотезу, що методи «зеленої» економіки
зможуть підвищити рівень міжнародної конкурентоспроможності
вітчизняного аграрного сектору, сприятимуть зниженню бідності в
сільській місцевості і зростанню інвестицій у природний капітал.
Downloads
Issue
Section
Article
License
Relationship between right holders and users shall be governed by the terms of the license Creative Commons Attribution – non-commercial – Distribution On Same Conditions 4.0 international (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).