Теоретичні аспекти формування економічної самодостатності сільського соціуму

Автор(и)

  • В. О. Кулик

Анотація

Визначено сутність категорій «самодостатність»,
«економічна самодостатність», «соціум», «сільські території».
Розглянуто поняття «самодостатність», його виникнення, еволюцію
та сучасне тлумачення різними галузями науки. Висвітлено проблеми
розвитку сільського соціуму. Досліджено методичні підходи до
формування економічної самодостатності сільського соціуму, роль
сільського соціуму як мезофактора соціалізації у процесі соціального
становлення особистості. Висвітлено проблему формування
механізмів управління економічним розвитком сільського соціуму.

Запропоновано оцінювати ефективність державного управління
економічним розвитком сільського соціуму з позицій економічної
ефективності, цільової ефективності, організаційної ефективності. При
цьому економічна ефективність управління розглядається як результат
діяльності системи управління, що забезпечує при найменших витратах
досягнення поставленої перед об’єктом управління мети. Цільова
ефективність визначається як узгодженість результату з метою.
Організаційна ефективність є оптимальною формою взаємозв’язків
елементів системи, яка робить її найбільш ефективною у досягненні
мети. Інноваційною складовою в цьому сенсі вважатиметься отримання
сукупності показників, на основі яких можливе визначення ефективності
державного управління як фактора його «досконалості», що становитиме
основу для подальшої індивідуалізації управлінських рішень та можливості
«персоналізації» соціальної відповідальності управлінських команд.

Завантаження

Номер

№ 260 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).