Механізми і методологія збирання даних у галузях аграрного сектору економіки (англ.мовою)

Автор(и)

  • Н. М. Вдовенко
  • В. Л. Гераймович

Анотація

У сучасному суспільстві в умовах розвитку інтеграційних
процесів зростає роль статистики як одного з найважливіших важелів
державного управління національною економікою і культурою. Статистика
стає вагомим знаряддям ефективного управління і керівництва явищами
та процесами в галузях аграрного сектору економіки.
Неможливим є ефективне управління державою, розробка й
прогнозування соціально-економічного розвитку, в тому числі і в галузі
сільськогосподарського виробництва без аналізу статистичних даних
та розроблення механізму й методології збирання даних.
Метою статті є обґрунтування механізмів і методології
збирання даних у галузях аграрного сектору економіки для розроблення
практичних рекомендацій щодо реалізації регуляторної політики в
секторі аквакультури. У процесі дослідження застосовано такі методи:
аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, трансформаційний та
компонентний аналізи.
Науково-теоретично обґрунтовано механізм дії конкретної моделі
збирання та систематизації диференційованої статистики вироблення
продукції аквакультури. Доведено важливість передачі повноважень щодо
збирання даних про виробництво продукції рибництва від Держкомстату
України до Держрибагентства України. Розроблено звітну форму та
спеціалізовані форми первинної документації для підприємств
аквакультури.

Завантаження

Номер

№ 244 (2016): укр

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).