Универсальная модель агротехнологий

Автор(и)

  • А.М. Башилов
  • И.И. Свентицкий
  • В.А. Королев

Анотація

Рассматриваются вопросы создания оценочных и прогнозных эксэргетических моделей агропроизводства, а также использования этих моделей для управления агропроцессами.

Посилання

Лачуга Ю.Ф. Точное земледелие и животноводство – генеральное направление развития сельскохозяйственного производства в 21 века по созданию высокоэффективных оптимальных точных агротехнологий //Машинные технологии производства продукции в системе точного земледелия и животноводства. – М.: ГНУ В?М, 2005. – С. 8 – 11.

?сполов Ю. Г., Топаж А. Г. Метод динамического программи-рования в моделировании онтогенеза растений на основе принципа оптимальности. - СПбГПУ, Санкт-Петербург, Агрофизический НИ, Санкт-Петербург.

Хворова Л. А. Методологические аспекты структурно-параметри-ческой идентификации динамических моделей агроэкосистемы. - Алтайский государственный университет, Барнаул.

Полуэктов Р. А., Смоляр Э. ?., Терлеев В. В., Топаж А. Г. Модели продукционного процесса сельскохозяйственных культур. СПб.: ?зд-во С.-Петерб. ун-та, 2006.

Penning de Vries F. W. T., Jensen D.M., ten Berge H. F. M., Baketa A.H. Simulation of ecophysiological processes of growth of several annual crops. Wageningen: Pudoc, 1989.

Новые направления моделирования в сельскохозяйственной биологии. Михайленко ?. М. ГНУ Агрофизический НИ Россельхозака-демии, Санкт-Петербург.

Model based interactive decision support system for the development of economic effective adaptation strategies of agriculture to climate change Wenkel, K.-O., Berg, M., Wieland, R., Mirschel, W. Institute of Landscape Systems Analysis of the Leibniz Centre for Agricultural Landscape Research (ZALF), Muencheberg, Germany.

Williams J. R. The EPIC Model. U.S. Department of Agriculture, Agricultural Research Service, Grassland, Soil and Water Research Laboratory, Temple, 1984.

Льюнг Л. ?дентификация систем. Теория для пользователя. М.: Наука, 1991.

Чупринин В. Г. Модель фиксации молекулярного азота для опти-мизации пищевого режима сои на орошении // Режимы орошения и способы полива сельскохозяйственных культур на Северном Кавказе. Новочеркасск, 1983.

Хворова Л. А. Моделирование влияния азотного питания на продукционный процесс посева люцерны: дисс. канд. техн. наук. СПб., 1992.

Хворова Л. А., Гавриловская Н. В. Разработка алгоритма определения года-аналога для оценки урожайности зерновых культур в условиях Алтайского края. // ?звестия АлтГУ, 2007. № 1 (53). – С. 66 – 67.

Свентицкий ?.?. Энергосбережение в АПК и энергетическая экстремальность самоорганизации. М., ГНУ В?ЭСХ, 2007.

Эксэргетический анализ биоконферсии энергии при получении ее из биомассы Д.С. Стребков, ?.?. Свентицкий и др. В кн. Науковый Висник. - национальный агроуниверситет, № 96, К.: 2006. – С. 162 – 168.

Патент RU 2350068, Способ и устройство автоматического управ-ления продукционным процессом растений с учетом самоорганизации / авторы: ?.?. Свентицкий, Королев В.А., Е.О. Алхазова. – Б? №9, 2009.

Завантаження

Номер

№ 3 (2013): (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).