Емпіричне дослідження теплових властивостей шнекового електромеханічного гідролізера для переробки побічних продуктів птахівництва
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2022.04.005Анотація
Птахівництво – один із ключових гравців у сільському господарстві, однак внаслідок діяльності цієї галузі утворюється надмірно велика кількість відходів, в основному пір’яних. Пір’я – цінна для переробки кератинова сировина. Одним із найефективніших методів переробки пір’яних відходів у промислових масштабах є метод гідротермічного гідролізу. Все частіше гідротермічний гідроліз побічних продуктів птахівництва виконують в шнековому електромеханічному гідролізері. Шнековий електромеханічний гідролізер характеризується своєю універсальністю, а механічні зусилля, що виникають під час роботи, покращують процеси перемішування та теплопередачі. Контроль температури під час гідротермічного гідролізу в шнековому електромеханічному гідролізері є вкрай важливим, тому дослідження цієї роботи є актуальним.
Метою цієї роботи є емпіричне дослідження теплових властивостей шнекового електромеханічного гідролізера.
Для досягнення поставленої мети було розроблено шнековий електромеханічний гідролізер для переробки побічних продуктів птахівництва. Обрано об’єкти дослідження: саморегульований нагрівний кабель SRF 30-2CR з потужністю 30 Вт/м та довжиною в 1 м для попереднього нагрівання сировини, кільцевій міканітовий ЕНКм 52х200, 1,2 кВт, 230В для основного нагрівання та два однофазні статори БЦПЕ 0,5-40У, 720 Вт для впливу магнітним полем. Вимірювання здійснювалися в закритому приміщення з температурою навколишнього середовища 24 оС протягом 15 хв за допомогою інфрачервоного пірометра BENETECH GM533A. Контроль верхньої межі температури нагрівання здійснено за допомогою цифрового термостата TENSE DT-36E з термопарою типу J.
За результатами дослідження отримано залежності температури об’єктів дослідження від часу. Отримані результати дають змогу стверджувати, що запропонований шнековий електромеханічний гідролізер здатний дотримуватися необхідних параметрів температури для здійснення гідротермічного гідролізу побічних продуктів птахівництва.
Ключові слова: кератинова сировина, гідротермічний гідроліз, електромеханічний перетворювачПосилання
Salminen, E., Rintala, J. (2002). Anaerobic digestion of organic solid poultry slaughterhouse waste - A review. Bioresource Technology, 83(1), 13-26. doi:10.1016/S0960-8524(01)00199-7
Korh, I. V., Murzha, I. I., Kebko, V. G., Kobal, B. I., Zazulya, I. N. (2017). Innovatsiina tekhnolohichna liniia z vyrobnytstva kombinovanoi vysokoproteinovoi krov’iano-pir’ianoi kormovoi dobavky v TOV «Kompleks Ahromars» [Innovative technological line for the production of a combined high-protein blood-feather feed additive]. Naukovotekhnichnyy byuleten IT NAAN, 118, 94-104.
Ashok, K. N., Sharma, S. (2019). Keratin as a Protein Biopolymer: Extraction from Waste Biomass and Applications. Springer.
Zaini, I. N., Novianti, S., Nurdiawati, A., Irhamna, A. R., Aziz, M., Yoshikawa, K. (2017). Investigation of the physical characteristics of washed hydrochar pellets made from empty fruit bunch. Fuel Processing Technology, 160, 109-120. doi:10.1016/j.fuproc.2017.02.020
Kovalchuk, S., Zablodskiy, N., Zhyltsov, A., Chuenko, R., Gritsyuk, V. (2021). The numerical analysis of thermal processes in a twin-screw electromechanical hydrolyser for poultry by-products processing. Electrotechnic and Computer Systems, 34(110), 96-103. doi:10.15276/eltecs.34.110.2021.10
Campuzano, F., Brown, R. C., Daniel Martínez, J. (2019). Auger reactors for pyrolysis of biomass and wastes. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 102, 372-409. doi:10.1016/j.rser.2018.12.014
Zablodskiy, M., Kovalchuk, S. (2020). The main aspects of the technology of processing keratin raw materials under the influence of a magnetic field. 2020 IEEE KhPI Week on Advanced Technology (KhPIWeek), Kharkiv, Ukraine, 278-282. doi:10.1109/KhPIWeek51551.2020.9250153
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
