Інтенсифікація процесу метанового бродіння в біогазових установках на основі використання мелясної барди
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2019.01.037Анотація
Анотація. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю підвищення продуктивності існуючих та перспективних біогазових установок за рахунок інтенсифікації процесу метанового бродіння гною ВРХ. Оскільки щороку в Україні утворюється 4 млн. м3 мелясної та 3,6-3,8 млн. м3 зернової барди, яку необхідно утилізувати, запропоновано використовувати її в якості стимулюючої добавки метанового бродіння. Метою досліджень є підвищення виходу біогазу на основі використання мелясної барди. Для досліджень використовувалась мелясна барда типового цукрового заводу. У статті проаналізовані результати досліджень монобродіння мелясної барди на лабораторній біогазовій установці корисним об’ємом 30 л, в якій зброджувались різні пропорції біошламу та мелясної барди. Наведені методичні рекомендації щодо інтенсифікації процесу метанового бродіння гною ВРХ на основі використання мелясної барди. За отриманими експериментальними даними, при додаванні мелясної барди до субстрату на основі гною ВРХ, вихід біогазу зростає, однак зростає він нерівномірно. Швидке зростання виходу біогазу спостерігається при вмісті мелясної барди у субстраті приблизно до 30 %. При збільшенні вмісту барди у субстраті зростання виходу біогазу дещо сповільнюється. При вмісті мелясної барди в субстраті до 26 % отриманий біогаз горить, тобто містить у своєму складі метан. При вмісті мелясної барди у субстраті 100 % отриманий біогаз не горить, тобто в ньому метан міститься в такій кількості, що не здатен підтримувати горіння.
Ключові слова: біогазова установка, cубстрат, мелясна барда, гній ВРХ, біошлам
Посилання
Kosiv, R. B. et al (2009). Vplyv chynnykiv na anaerobnu utylizatsiiu vidkhodiv spyrtovoho vyrobnytstva [The influence of factors on the anaerobic waste disposal of the alcohol industry]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», 644, 75-78.
Marinchenko, V. A., Smirnov, V. A., Ustinnikova, B. A. et al (1981). Tekhnologiya spirta [Technology of alcohol]. Moscow: Legkaya i pishchevaya promyshlennost', 416.
Cherp,O. M., Vinnichenko ,V. N. (1996). Problema tverdykh bytovykh otkhodov: kompleksnyy pokhod [The problem of municipal solid waste: an integrated approach]. Moscow: Ecoline, 40.
Siqueira, L. M., Damiano, E. S. G., Silva, E. L. (2013). Influence of organic loading rate on the anaerobic treatment of sugarcane vinasse and biogasproduction in fluidized bed reactor. Journal of Environmental Science and Health Part A-Toxic/Hazardous Substances & Environmental Engineering. Vol. 48, Iss. 13. Р. 1707-1716. doi: 10.1080/10934529.2013.815535.
https://doi.org/10.1080/10934529.2013.815535
Yurina, O. A., Ivanov, O. O. (2010). Osnovnyye podkhody k proyektirovaniyu biogazovykh ustanovok [The main approaches to the design of biogas plants]. Vestnik TGTU,16 (3), 719-725.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
