Когерентне та монохроматичне випромінювання змінює час гемолізу еритроцитів, а також швидкість зустрічного переміщення іонів крізь еритроцитарну мембрану
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2020.03.109Анотація
Еритроцити послідовно опромінювали низькоінтенсивним лазером (λ = 640 нм), «фіолетовим» світлодіодом (λ = 400 нм), «зеленим» світлодіодом (λ = 540 нм), «жовтим» світлодіодом (λ = 592 нм). Методом кислотних (хімічних) еритрограмм і методом зустрічного транспорту порівнювали кінетичні характеристики в опромінених і неопромінених зразках крові.
Отримано: - методом кислотних еритрограмм виявлено, що в опромінених зразках крові відбувається зменшення часу напівгемолізу;
- низькоінтенсивне лазерне випромінювання, а також випромінювання світлодіодів збільшують швидкість зустрічного переміщення іонів через еритроцитарні мембрани.
- зменшення часу напівгемолізу і збільшення швидкості зустрічного перенесення іонів, опромінених зразків крові, обумовлене зменшенням «ефективної» товщини примембранного дифузійного шару - неперемішуваного шару води, що примикає до мембрани еритроцита.
Зменшення «ефективної» товщини примембранного водного шару (мінімальний в діапазоні довжин хвиль 570-590 нм і 630 640 нм) змінює швидкість обмінних процесів у системі «клітина - міжклітинне середовище», змінюючи режим функціонування клітини. Змінений режим функціонування - біологічна відповідь на світлове випромінювання. Червоні клітини крові зі зміненим режимом функціонування, є сигналами-подразниками, які змушують організм мобілізувати ресурси на боротьбу з патологією. Ці обставини можуть прогнозувати створення універсальної фототерапевтичної апаратури для екстракорпорального опромінення крові на базі світлодіодів з певними параметрами впливу.
Ключові слова: еритроцит; зразки крові, що опромінені низькоінтенсивним лазером; опромінені світлодіодами; метод кислотних (хімічних) еритрограмм; примембранний дифузійний шарПосилання
Almazova, E. B., Yemets, B. G. (2008). O miekhanizme vliianiia izluchieniia gazorazriadnoi rtutnoi ultrafiolietovoi lampy na tolshchinu primiembrannogo vodnogo sloia eritrotsitov chieovieka. Biofizychnyi visnyc [On the mechanism of the influence of radiation from a gas-discharge mercury ultraviolet lamp on the thickness of a near-membrane water layer of human red blood cells], 21(2), 88-94.
Builin, V. A., Briekhov Ye. I., Lariushin A. I. (2002). Laziero- i svietotierapiia oblitieriruiushchikh zabolievanii nizhnikh koniechnostiei [Laser and light therapy of obliterating diseases of the lower extremities]. Laziernaia mieditsina, 6 (3), 4 - 6.
Vasiliev, N. E. (2000). Laziernaia mieditsina [Laser medicine]. Vol. 3 (3-4), 16-20.
https://doi.org/10.1159/000051326
Yemets, B. G. (2004). Effiekty vzaimodieistviia nizkointiensivnykh eliektromagnitnykh voln s nanorazmiernymi gazovymi vkliuchieniiami v zhidkikh sriedakh [Effects of the interaction of low-intensity electromagnetic waves with nanoscale gas inclusions in liquid media]. Thesis for the degree of Doctor of Physics and Mathematics. Kharkov, 336.
Karu, T. Y. (2000). Piervichnyie I vtorichnyie klietochnyie miekhanizmy laziernoi tierapii. Nizkointensivnaia laziernaia tierapiia [Primary and secondary cellular mechanisms of laser therapy. Low-intensity laser therapy]. Moskow: TOO «Firma «Tiekhnika», 71-94.
Kotyk, A., Janacek, K. (1980). Miembrannyi transport [Membrane transport]. Moskow: Mir, 338.
Terskov, I. A., Gitielzon, I. I. (1957). Mietod khimichieskikh (kislotnykh) eritrogramm [The method of chemical (acid) erythrograms]. Biofizika, 2 (2), 259-266.
Tolstykh, P. A., Karaboyev, U. G., Shekhter, A. M. (2001). Laziernaia mieditsina, 5 (2), 8-13.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
