Дослідження залежності ккд від завантаження свердлильного верстата
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2021.02.127Анотація
Анотація. Розглянуто питання дослідження залежності ККД від завантаження свердлильного верстата. Для досягнення поставленої мети, в роботі були поставлені та вирішені такі завдання: проаналізувати конструкторсько-технологічні особливості деталі свердлильного верстата; розробити нову конструкцію свердлильного верстата з аналізатором мережі; дослідити дослідницький стенд свердлильного верстата з аналізатором мережі.
Близько 80 % свердлильних верстатів на підприємствах України експлуатуються з перевищенням установленого терміну придатності, що призводить до низької їх якості функціонування, високої аварійності та виходу з ладу електромеханічного обладнання. Середній термін придатності електропривода по галузі не перевищує 6 років. Щорічно виходять з ладу і ремонтуються до 10–18 % електродвигунів та до 30 % допоміжного обладнання. Переважна більшість двигунів може ремонтуватися 4-5 разів і після ремонту часто не відпрацьовують навіть одного року.
Експлуатація свердлильних верстатів з асинхронним двигуном з короткозамкненим ротором, які знаходяться в незадовільному технічному стані, призводить до збільшення фінансових витрат, зумовлених зростанням електроспоживання. Вартість електроенергії, яку споживає електропривод свердлильних верстатів протягом строку експлуатації, значно перевищує вартість устаткування та витрати на обслуговування і більше ніж у 4 рази перевищує його власну. Плата за електроенергію містить систему надбавок за додатково спожиту реактивну потужність. Плата за реактивну потужність на підприємствах становить до 10 % від загальних витрат на електроенергію, і ці витрати мають тенденцію до зростання.
Нині виникла необхідність застосування новітніх технічних рішень і наукових підходів до вирішення проблеми підвищення рівня якості функціонування асинхронних електроприводів свердлильних верстатів.
Розроблено дослідницький стенд для визначення характеристик асинхронного двигуна свердлильного верстата, який дозволяє виявляти характер залежності ККД від величини навантаження, розраховувати параметри схеми заміщення та енергетичні характеристики для номінального режиму роботи електроприводу.
Ключові слова: свердлильний верстат, аналізатор мережі, дослідницький стенд
Посилання
Zakladskji, O. M., Zakladskji, O. O. (2007). Suchasni metody rehuliuvannia yakosti elektroenerhii [Modern methods of electricity quality regulation]. Information collection "Industrial Power Engineering and Electrical Engineering" Promelectro, 2, 25-30.
Peresada, S. M., Shapoval, I. A., Korol', S. V. (2003). Eksperimental'noye testirovaniye algoritmov upravleniya mashinoy dvoynogo pitaniya [Experimental testing of control algorithms for a dual power supply machine]. Technical Electrodynamics, 2, 29-35.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
