Oсобливості співзвучності загальновживаних іменників з абревіатурами технічних термінів
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(292).2018.0222-227Анотація
Актуальність дослідження – у посиленні інтересу до практичного використання мовознавчих знань, розкриття комунікативно-прагматичного потенціалу мовних одиниць у різностильових текстах. Мета і завдання дослідження – дослідити абревіатури таких технічних термінів, які б перегукувалися з загальновживаними іменниками задля активізації інтересу студентів до роботи з словником. Основні висновки: існують абревіатури технічних термінів, співзвучні з певними лексичними розрядами, у підгрупах. Особливістю омонімічності загальновживаних іменників є наявність внутрішньої омонімічності співзвучних з ними абревіатур у декількох варіантах. Можливий збіг абревіатур технічних термінів із абревіатурами загальновживаних слів тільки на письмі і при першому загальному візуальному ознайомленні. Перспективою досліджень є розгляд співзвучності інших поширених частин мови, окрім іменників, з технічними абревіатурами та відбір варіантів, найактуальніших для практичного використання у мовленні студентів.
Посилання
Horodenska, K.H (2013) Novi yavyshcha ta protsesy v ukrainskomu slovotvorenni: dynamika chy destruktsiia slovotvirnykh norm? [New phenomena and processes in the Ukrainian word formation: the dynamics or destruction of word-formation norms?]. Ukrainska mova, № 2, 3–12
Korniienko, O.D. Problemy perekladu terminiv: Bahatoznachnist ta omonimiia [Problems of the translation of terms: ambiguity and homonymy].
Maslova T.B. Omonimiia skorochen u naukovo-tekhnichnii anhlomovnii literaturi
[The homonymy of abbreviations in the scientific and technical English-language
literature].
Polishchuk, A.V.(2018) Leksychni ta terminolohichni osoblyvosti perekladu naukovo-tekhnichnoi literatury [Lexical and terminological peculiarities of the translation of scientific and technical literature]. Komunikatyvnyi dyskurs: naukova retseptsiia ta stylistyka perekladu: zb. materialiv Vseukrainskoi nauk.-prakt. konf., Kyiv, 15-16 bereznia, 158 –160.
Kharchenko, S. V. (2009) Naukovo-tekhnichna terminolohiia: navch. posibnyk [Tekst] [Scientific and Technical Terminology: Teaching. manual], 112 .
Tkach,A. V.(2010) Slovotvirna identychnist ukrainskoi terminolohii: monohrafiia [Word-identical Ukrainian identitynomenology: monograph. ]. Chernivetskyi nats. un-t, 200 .
Cherepanov A.T.( 2000) Anhlo-russkyi slovar sokrashchenyi po komp’iuternыm tekhnolohyiam, ynformatyke, эlektronyke y sviazy. [English-Russian dictionary of abbreviations for computer technologies, computer science, electronics and communications]. Rus.yaz.,2000,496s.
Yakushko K.H. (2018) Osoblyvosti perekladu abreviatur anhliiskykh terminiv avtomatyky[Features of the translation of abbreviations of English terms automata
].Komunikatyvnyi dyskurs: naukova retseptsiia ta stylistyka perekladu: zb.
materialiv Vseukrainskoi nauk.-prakt. konf. Kyiv, 15-16 bereznia 2018 r.- K.: Milenium, 2018. – S.160-163.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
